Нотаріальний переклад документів: хто такий присяжний перекладач?

Так званий інститут присяжних (або судових) перекладачів існує в багатьох країнах Європи і займається нотаріальним перекладом документів під юрисдикцією певного суду. Як правило, присяжний перекладач засвідчує відповідність перекладеного документа його оригіналу, причому переклад цей може бути виконаний і самим судовим перекладачем, і стороннім фахівцем.

При здійсненні присяжним перекладачем нотаріального перекладу документів ціна не може сильно зрости, оскільки статус "присяжного перекладача" ще не означає, що це фахівець найвищої кваліфікації. А означає лише формальну ознаку - перекладача, що займається юридичними документами.

Існує спеціальний обмежений список присяжних перекладачів, який формується органами суду. Для того щоб отримати статус судового перекладача, претенденту необхідно відповідати кільком умовам:

• бути громадянином тієї держави, в якій він планує працювати;
• мати вищу педагогічну освіту;
• здати спеціальний іспит;
• періодично проходити атестацію для підтвердження своєї профпридатності;
• принести посадову присягу.

Присяжні перекладачі, по суті, наділяються повноваженнями нотаріуса, що сильно ускладнює їх роботу. Адже документи, завірені таким перекладачем, можуть використовуватися як докази в суді, а сам перекладач при цьому виступає від імені держави. Відповідно, при неякісно виконаному нотаріальному перекладі документів ціна помилки може бути занадто високою, і судовий перекладач в цьому випадку несе особисту відповідальність за результат своєї діяльності.

Нотаріальний переклад документів: світовий досвід

У кожній європейській країні діяльність присяжних перекладачів регламентується по-різному. Так, в Німеччині перекладачі призначаються окружними судами і, перш ніж отримати це звання, здають спеціальний іспит при торгово-промислових палатах. У Франції робота перекладацьких компаній в обов'язковому порядку ліцензується державою. У Бельгії діяльність присяжних перекладачів контролює окружний суд, а в Великобританії і Австрії існують незалежні союзи перекладачів, які займаються саморегуляцією.

У Україні та Росії подібного інституту судових перекладачів на даний момент немає. Зате, за деякими відомостями, він існував в кінці XIX століття в деяких окружних судах російської держави. Так, присяжні перекладачі працювали в Астраханському, Троїцькому, Оренбурзькому, Уфимском округах, на Кавказі і в Прибалтиці.

Так що багато юристів і представники органів влади говорять про необхідність введення такої юридичної одиниці, як присяжний перекладач. Це дозволило б удосконалити систему нотаріального перекладу документів і значно підвищити якість одержуваних після перекладу документів, і крім того, - скоротити можливі бюрократичні лазівки для несумлінних «фахівців».