На Вінниччині розпочато роботу по створенню меморіально-освітньої експозиції часів Другої світової війни 1939-1945 років (+фото)

У суботу, 29 жовтня, громадська організація «Народний Майдан Вінниччини» разом з Інститутом історії, етнології та права Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського провели «круглий стіл» присвячений початку спільного проекту по створенню у місті Вінниці меморіально-освітньої експозиції, присвяченої вбитим пацієнтам Вінницької психіатричної лікарні та військовополоненим Шталагу № 329.

Зазначимо, що розробка такої історико-краєзнавчої експозиції є логічним продовженням проекту «Пам'яті жертв нацистського проекту Т4», метою якого є збір та аналіз архівних документів та інших історичних матеріалів щодо знищення під час Другої світової війни 1939-1945 років психічно хворих людей у медичних закладах міста Вінниці.

Проект реалізовується за підтримки обласної державної адміністрації та частково фінансується за рахунок коштів обласного бюджету.

В рамках зустрічі прозвучали виступи на тему нацистської політики щодо психічно хворих та радянських військовополонених у роки війни, а також точки зору на офіційну і традиційну культуру пам'яті в Україні та Німеччині. Експерти поділяться вітчизняним та міжнародним досвідом створення меморіальних експозицій.

Працювати над проектом будуть викладачі Павло Кравченко, Анатолій Войнаровський, Ольга Коляструк та Олег Мельничук. Координатором в Україні та менеджером проекту виступила голова громадської організації «Народний Майдан Вінниччини» Таїса Гайда, у Німеччині ж – представник громадської організації «Німецька молодь в Європі» Північної Рейн-Вестфалії Жанна Кеберляйн. Також у якості експерта в роботі візьме участь старший науковий співробітник Інституту історії України Національної академії наук України Тетяна Пастушенко.

«Не повинно бути історії, яку ми не знаємо», – відзначила ректор ВДПУ ім. М. Коцюбинського Наталія Лазаренко. «Тематика знищення цивільного населення надзвичайно трагічна та страшна, але це теж історія і ми повинні зробити все для того, щоб її знати. Бо, як кажуть, без знання минулого – немає майбутнього», – додала вона.

За словами Тетяни Пастушенко, проект актуальний тому, що дана тематика недостатньо висвітлена у вітчизняній історіографії.

«Наша робота складатиметься з декількох частин. Спочатку буде утворено дві робочі групи, одна з яких опрацює вітчизняні архівні документи щодо знищених психічно хворих та військовополонених у роки війни, інша ж – вивчить аналогічні документальні джерела в Німеччині, які стосуються нашого міста. За результатами дослідження буде розроблено спеціалізовану музейну експозицію за європейськими стандартами на основі німецького досвіду, а також створено низку друкованих матеріалів для подальшого їх використання у музейних установах області та навчально-освітніх закладах під час вивчення історії України», – розповіла Таїса Гайда.

Відбір кращих студентів 1-3 курсів здійснюватиметься на основі мотиваційного листа «Чому мені цікаво буде взяти участь у цьому проекті?» Щодо архівної роботи безпосередньо у Німеччині, то перевага буде надаватися тим студентам, які володіють німецькою мовою. Такий відбір студентів не випадковий, так як запланована тривалість проекту становить від 2 до 3 років.

« відбувається перехід від боротьби за історичну пам'ять до збереження культури пам'яті, що й буде зроблено по завершенню реалізації нашого спільного проекту», – зазначила Жанна Кеберляйн.

Нагадаємо, що громадська організація «Народний Майдан Вінниччини» стала однією з 12 переможців конкурсу з визначення програм, розроблених інститутами громадянського суспільства, для виконання яких надається фінансова підтримка у 2016 році за рахунок коштів обласного бюджету, який щороку традиційно проводиться Департаментом інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю облдержадміністрації.

Створення музейної експозиції присвяченої вбитим пацієнтам Вінницької психіатричної лікарні та військовополоненим Шталагу № 329 дозволить привернути увагу громадськості до проблеми включення людей з інвалідністю до суспільства та дозволить чітко зрозуміти, що всебічна підтримка та утримання таких людей – безпосередній обов'язок суспільства.