Інтерв'ю Валерія Коровія газеті Вінниччина

«Новий рік буде переломним...»

Вінниччина – особлива область, на яку нині дивиться і по якій звіряє крок уся Україна. Звідси родом керівництво держави, тут народилося багато цінних починань та ініціатив. Про пріоритети в житті та суспільстві, головні напрямки діяльності області в наступному році та підсумки роботи 2016-го розмовляємо із головою облдержадміністрації Валерієм Коровієм.

- Вінниччина лідирує по агропромисловому розвитку, перші в Україні по багатьох інших показниках. Але по зарплаті, на жаль, якщо я не помиляюся, - на 13 місці.

- П'ять років тому були на 25-ому. Рівень середньомісячної зарплати залежить від структури економіки.

Такий стрімкий крок уперед стався завдяки тому, що аграрний сектор, котрий завжди знаходився в депресивному стані, фактично став лідером економічного зростання в Україні. Це й спричинило підвищення загального рівня зарплати. Ми фактично підійшли до рівня індустріальних регіонів, таких як Дніпро, Запоріжжя. Звісно, якби Вінниччина складалася винятково з підприємств чорної металургії, то була б на першому місці. На жаль, є реалії, від яких нікуди не дінешся. Можу сказати лише одне: дуже потужним поштовхом буде підвищення зарплати з першого січня наступного року. 3200 гривень - це тільки мінімальна зарплата. По суті своїй буде підвищення зарплати для працівників усієї бюджетної сфери. В середньому, наприклад, для освітян – на 50 відсотків, а це 40 тисяч працівників, для медиків – на 40 відсотків. В цілому таке підвищення торкнеться 108 тисяч мешканців області, які отримують зарплату з місцевих бюджетів, а це – четверта частина від усіх працюючих.

- Деякі підприємці трохи побоюються оцього підвищення «мінімалки» до 3200, бо можуть не витягнути бюджет.

- Чого боятися? На початку 2016-го року український уряд простягнув руку малому й середньому бізнесу, зменшивши навантаження на фонд заробітної плати з 38 до 22 відсотків. Тепер фінансова активність на споживчому ринку значно зросла, обсяги виробництва збільшилися на 38 відсотків.

Потрібно ефективно працювати, і все буде гаразд.

- Ваша точка зору стосовно «Приватбанку». Бачила вчора черги до банкоматів…

- Можу вам сказати, що голова облдержадміністрації має депозит в «Приватбанку». Цей банк має дуже важливе значення, бо це - 30 відсотків депозитів України і 45 відсотків усіх операцій, які здійснюються у безготівковій формі через Приват-24. Це величезний системний банк. На сьогоднішній день він рефінансований, нормально працює, уряд провів у цьому напрямку ювелірну роботу. Тож хотів би усіх заспокоїти, а особливо тих, хто має там депозити, щоб не боялися, бо все буде гаразд. А стосовно черг, то держава виплачує у грудні пенсію вже за січень, до того ж ми зараз знаходимося в періоді різдвяних та новорічних свят. Як правило, товарообіг у цей час зростає у два-три рази. Люди накопичували кошти, а тепер їм треба придбати дарунки, щось купити до святкового столу. Але те, що готівки вистачає, є нормальне рефінансування, не дає жодних підстав для паніки.

- Розкажіть про міжнародне співробітництво в галузі торгівлі.

- Наші підприємства успішно адаптувалися до нових умов і активно переорієнтовуються на Європу.

Лідируючі позиції займають Китай, Індія, Середня Азія. В першу чергу відправляємо продукцію нашої переробки – Олієжиркомбінату, Вінницької птахофабрики та інших харчових підприємств. В Європу пішла продукція кондитерської фабрики, машинобудування, підприємства «Плазмотек». Ми зараз почали нарешті відчувати позитивний вплив угоди з ЄС у частині поліпшення економічної складової.

Той же самий Олієжиркомбінат, щоб увійти у Європу, платив 60 євро мита за тонну олії. Зараз він цього вже не платить. Дуже активно розвиваються інші ринки, наприклад, Північної Африки. Продукти експорту – олія, сухе молоко, м'ясо, птиця.

- Подоляни, особливо з сільської місцевості, часто їздять на заробітки до Києва, Москви, у Західну Європу. Яка ситуація зі створенням нових робочих місць?

- Є процес об'єктивний, який не залежить від нашої волі та бажання. Це урбанізація. Якщо раніше в сільському господарстві області працювало 240 тисяч чоловік, то в поточному році – лише 37 тисяч.

Кардинально змінилася система організації праці, завдяки чому аграрний бізнес нині виробляє втричі більше зерна та іншої сільгосппродукції. Якщо раніше буряки, в мене мама працювала в колгоспі, треба було прорідити, висапати, то зараз їх обробляють механізмами взагалі без людської праці. Нині в аграрному бізнесі абсолютно інші технології, застосовується потужна техніка, котра вивільняє робочі руки. І цей процес триває. Ми працюємо над тим, щоб створити додаткові робочі місця. На жаль, в умовах війни я не можу сказати, що в нас стоять у черзі інвестори, котрі хочуть розвивати тут своє виробництво.

- Та все ж біля Вінниці створюється, якщо можна так сказати, промислове кільце, і є надія на додаткові робочі місця.

- Якщо йдеться про Вінницю, то вона першою в Україні почала формувати індустріальний парк. Тоді, у 2010-2011 роках, мало хто вірив в успіх цієї справи. А зараз на цьому майданчику почало будуватися підприємство з виробництва холодильного обладнання, де буде створено півтори тисячі робочих місць. Маємо цілу низку перемовин з іноземними компаніями, які зацікавлені в складальному виробництві в галузі електричного обладнання для машинобудування. Але водночас ми дуже чітко ставимо питання про формування подібних майданчиків у районах. До речі, чим активніша територіальна громада, тим більше вона зацікавлена в цьому. Ілюзії, що хтось прийде сам, наївні, – зараз жорстка конкуренція, і, на жаль, нема такого, що всі стоять у чергу, щоб увійти в той чи інший район. Повинна бути активна позиція громади, її керівників щодо пошуків таких майданчиків для інвесторів. Місто Вінниця тут лідер, і я це дуже добре знаю, бо працював заступником міського голови у Володимира Гройсмана, і створення належних умов для інвесторів - це у нас був базовий пріоритет, який тоді розвивали. Зараз до індустріального парку плануємо підтягнути ще одну лінію енергоживлення, яка значно збільшить потужність та безпеку Вінниці, що дасть можливість успішно розвивати місто найближчих 30-50 років. І ми з цим обсягом робіт упораємося протягом двох років.

- Кілька слів про об'єднані громади. Їх було задекларовано 108. В ряді ОТГ вже відбулися вибори, але є дані, що утворюються міжрайонні громади.

- Законом це заборонено. І те, що вони проводять збори, нічого не означає. Закон чітко передбачає, що об'єднання громад може здійснюватися в межах лише одного адміністративного району. Це відповідь на дуже багато питань стосовно того, що дехто кричить, начебто зникнуть райони. Більше того, законодавством передбачено, що в районі повинно бути не менше двох об'єднаних громад.

Так, в Немирівському районі їх уже створено п'ять, в Іллінецькому дві, але дуже потужних, в Тульчинському – так само. Вже організовано 22 ОТГ. Вони приречені на позитив, тому що їм передаються великі фінансові ресурси, в тому числі окрема субвенція на соціально-економічний розвиток. Вони стають автономні і мають колосальні повноваження щодо управління своєю територією, в тому числі й у медичній галузі. Я завжди цей приклад приводжу, бо нещодавно був у Бару і там просили, щоб не ліквідовувати дільничну лікарню. Цій території потрібно було б створити об'єднану громаду, якій держава передавала б фінанси, а люди самі вирішували б, яка саме медицина потрібна, і не потрібно було б бігати, шукати крайнього. Просто треба свою активність проявляти в іншій площині. Бо насправді наша найбільша проблема – у наших головах, в розумінні того, що відбувається. Ми звикли, що хтось щось повинен за нас робити – область, Київ, але погодьтеся, доти, поки сама громада не матиме потрібних ресурсів та повноважень, нічого не буде.

Моє завдання полягає в тому, щоб за два-три роки створити критичну масу позитивних об'єднаних територіальних громад, котрі, як сніжний клубок, постійно збільшувалися б і притягували б до себе інших. Це буде зроблено, тому що, підкреслюю, дуже великі повноваження і ресурси даються таким громадам – на освіту, первинну ланку в галузі охорони здоров'я. Там відкривається центр адміністративних послуг, їй надається цільова субвенція. Уявіть собі, в ОТГ будуються дороги, розвивається освітня галузь, а десь там збоку, в кущах, хтось сидить і нічого не робить, то рано чи пізно люди запитають такого керівника, чому їхня територія не розвивається. Адже внаслідок децентралізації на місця пішли величезні фінансові ресурси.

- Оце ж я хотіла запитати, як вони, ці фінанси, використовуються…

- Місцевий бюджет розвитку в поточному році склав 2 мільярди гривень. Це вдесятеро більше, ніж було в 2014 році. Тож з'явилися величезні ресурси. Якщо раніше в обласний бюджет заходило 65 відсотків податку на доходи від фізичних осіб, то зараз – лише 15, а решта пішло на місця. Але найцікавіше, що показує практика: одні працюють, а інші поклали гроші на депозит. У класичному варіанті сільська рада - це голова, секретар, бухгалтер і землевпорядник. Як тільки з'явилися гроші, вони зіткнулися з проблемою виготовлення проектно-кошторисної документації, проведенням експертизи, тендеру і не як-небудь, а в рамках програми «Прозоро». Треба увійти в Інтернет, зареєструватися, а це ж не всі вміють робити. Практика показала, що всі ці аспекти активно використовують якраз великі, самодостатні громади, які можуть найняти відповідних спеціалістів. Поїдьте в Іллінці, в об'єднану громаду, - там комп'ютери, програмне забезпечення, молоді люди, які вміють писати проекти і працювати по-новому. Це абсолютно інше, ніж те, до чого ми звикли. А в дрібніших гроші з'явилися, а вони не знають, що з цим робити. Це ще один приклад того, що майбутнє – за ОТГ, бо вони можуть найефективніше використовувати ті повноваження і фінансові ресурси, які їм передають.

- Які кошти очікуються з Фонду регіонального розвитку в 2017-ому, і хто на них зможе претендувати?

- Державний Фонд регіонального розвитку фінансує проекти, які подаються на конкурс. Для області очікуємо ліміт у межах 300 млн. гривень. Це вдвічі більше, ніж зараз. Об'єднані громади, райони подають на конкурс наявну проектно-кошторисну документацію, все це йде відповідно до визначених пріоритетів у рамках програми соціально-економічного розвитку. Повірте, половина цих документів повертається на доопрацювання, бо вони неякісно підготовлені: там або застаріла проектно-кошторисна документація, або нема експертизи. Як правило, перемагають найсильніші, ті, хто має якісну проектно-кошторисну документацію, співфінансування, де чітко визначені пріоритети, реалізовується Стратегія.

- На порозі – Новий рік. Чого б ви побажали мешканцям області, і як самі зустрінете це свято?

- 2016 рік був дуже непростим. Але якщо подивитися на кількісні показники, то вважаю, що він створив дуже потужний фундамент для того, аби ми рухалися вперед. прожитий рік – найкращий з часів незалежності України у сфері економічного розвитку, місцевих бюджетів, їхнього фінансування.

Фактично ми зробили підвалини для кращого майбутнього, оговтались від фінансової кризи, девальвації гривні. І це в умовах війни, в умовах дуже важкої суспільно-політичної ситуації, але на сьогоднішній день ми бачимо, що є можливості задля того, аби зробити 2017-ий переломним, щоб люди відчули якісне покращення рівня свого життя…

Якщо навіть узяти бюджетні надходження цього місяця, то вони вдвічі перевищують бюджет грудня минулого року. Маємо реальні фінансові ресурси для виплати заробітної плати та її підвищення в нових параметрах.

Користуючись нагодою, хотів би побажати усім мешканцям області, вінничанам насамперед віри у власну спроможність зробити кращими наше місто, село, селище, район і нашу державу Україну. Зичу усім натхнення, прагнення творити добро, святкового настрою, міцного здоров'я!

Особисто я завжди новорічні свята зустрічаю в родинному колі. Хочеться дарувати рідним позитивні емоції, тому я, наприклад, перевдягаюся у костюм Діда Мороза. На жаль, внуки вже почали впізнавати мене в цьому образі. Стараюся створити в сім'ї святковий настрій.

Стосовно того, як буде накритий стіл, то моя дружина чудово готує. Чесно скажу, я її вчора попросив, аби зробила класичний салат олів'є, як у дитинстві.

Нехай наступаючий рік буде кращим, ніж усі попередні. Зичу всім витримки, святої віри у те, що ми самі зможемо створити гідне суспільство з високими параметрами життя!

Розмову вела Анастасія Трошкова, газета "Вінниччина" № 100 від 30.12.2016

Про це повідомили у Вінницькій ОДА

Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ .

Попередня новина:

Наступна новина:

Інтерв'ю Валерія Коровія газеті "Вінниччина"

КОМЕНТАРІ

Сьогодні читають

Новини партнерів