- Бюджет області залежить від бюджету країни. Валерію Вікторовичу, чим особливий держбюджет-2017?
- Хочу зазначити, що це знаковий бюджет. В ньому закладаються абсолютно інші пропорції, ніж ті, які формувалися до цього. Пропорції, де різко зменшується питома вага державного субсидіювання нафто-газового комплексу. Так, на субсидії закладено 47 млрд. гривень (в минулому році – 100 млрд.).
Решта пішла на українську армію, українське кіно, на підвищення заробітної плати.
Основною ознакою держбюджету-2017 є те, що він формує нову структуру видатків обласного бюджету.
Він дає можливість, що дуже важливо, підвищити мінімальні зарплати людям, і не тільки мінімальні, а й у межах тарифної сітки.
Із січня в розрахунках ми закладаємо підвищення зарплати педагогічним працівникам – на 50%, працівникам галузі охорони здоров'я – на 40%. Такого раніше не було. Але, разом із тим, в бюджеті передбачені видатки, які збільшують вдвічі фонд регіонального розвитку, видатки, пов'язані з ремонтом доріг, збільшення видатків на оборону. Пріоритетну увагу та фінансування отримають АПК, енергоефективність, культура і децентралізація.
Це бюджет, який започатковує новий етап бюджетоутворення в Україні в цілому.
- Звідки гроші? Чи означає це, що їх знайшлось настільки багато, що їх раніше просто не шукали?
- Внаслідок важких баталій протягом 2016 року і зняття корупційних складових в нафтогазовому комплексі України вдалося вивільнити велику частину фінансового ресурсу для того, щоб по-новому почати будувати бюджетну політику, розпочинаючи з 2017 року.
- Таке нововведення, як підвищення мінімальної зарплати майже вдвічі. Як буде викручуватися приватний бізнес, якому з бюджету нічого не перепаде, а витрати на Єдиний соціальний внесок зростуть більш, ніж істотно? Чи не призведе це до втрати робочих місць?
- А давайте поміркуємо. На початку 2016 року Уряд зменшив навантаження на фонд заробітної плати з 38% до 22%. За нашими підрахунками, лише суб'єкти бізнесу Вінницької області, отримали додаткову економію обігових коштів на суму – 1 млрд. 600 млн. грн. Це ті реальні кошти, що залишилися в них! Ми бачимо зростання ПДФО в межах 60% у Вінницькій області.
Так, піднялася середньомісячна заробітна плата. А що нам каже статистика? Середньомісячна заробітна плата, наприклад, на будівництві – 2600 гривень. На моє запитання: «Яка в тебе заробітна плата?», вінницький будівельник – керівник, відповів, що 6-8 тисяч. А чому ж статистика інша? А тому, що виплачують заробітну плату мінімальну плюс в «конвертах».
Ясно, як білий день, що за 2600 гривень на будівництві ніхто не працює! І всі ми розуміємо, що заробітна плата на будівництві набагато більша. Робимо, правда, вигляд, що не розуміємо цього. Ця зарплата обслуговується тіньовою готівкою. До речі, готівкова тіньова гривня в Україні – це майже 280 млрд. гривень.
Уряд першим простягнув руку до бізнесу. Тому підвищення мінімальної заробітної плати – це чесний акт по відношенню до бізнесу, який не хоче по-чесному працювати в Україні. І вони будуть працювати! Тому що є попит.
- А чи не вплине це на інфляцію, як стверджують деякі експерти?
- На інфляційні чинники це вплине. Тому що цей сигмент давно обслуговується гривнею. Тільки тіньовою. ми робимо потужний крок на шляху легалізації заробітної плати.
До речі, підвищення заробітної плати ми бачимо по можливості нашого місцевого бюджету. Лише грудневі доходи місцевого по відношенню до грудня 2015 року зросли вдвічі. Тобто економіка почала працювати. Ми почали отримувати доходи. Тому ми говоримо, що 2016 рік для області – успішний.
Економічне пожвавлення дає можливості для якісних змін. І дуже важливо, щоб ці зміни відчули люди в частині легальної виплати заробітної плати.
- Валерію Вікторовичу, з якими показниками Вінниччина закінчує 2016-ий фінансово-господарський рік і як виглядає на фоні інших областей України?
2016 рік був одним з найбільш успішних років для Вінницької області за всю історію незалежності України. І це незважаючи на те, що країна знаходиться в дуже непростій суспільно-економічній ситуації. Не зважаючи на те, що країна продовжує витрачати великі кошти на оборону.
- Від чого ми відштовхуємося, коли говоримо про позитивну динаміку розвитку регіону?
- Це абсолютний рекорд у сфері аграрного бізнесу – 5,7 млн. тонн зерна! Вінницька область є лідером в Україні як по врожайності зернових, так і по валу хліба, лідером по виробництву молока і м'яса. В будівництві – +38% до відповідного періоду минулого року. Це один з найкращих показників в Україні.
Дуже важливо, коли ми говоримо про аграрний бізнес, те, що в поточному році вперше вдалося збалансувати динаміку цін і гарний врожай. В попередні роки, як тільки був добрий врожай, – ціни різко провалювалися. Виходило так: вродить – погано, не вродить – погано. В поточному році забрано монополію і створено вперше конкурентне середовище. В результаті, наприклад, на земельні паї люди отримали набагато більше, ніж минулого року. Є такі місцеві бюджети, які виросли в два-три рази. В цілому по Вінницькій області ми маємо приріст до минулого року 1,6 млрд. гривень.
Бюджет розвитку місцевих бюджетів Вінниччини в поточному році склав 2 млрд. гривень. Для порівняння – це в десять разів більше, ніж у 2014 році.
Нам вдалося розблокувати будівництво доріг. Вінницька область – як будівельний майданчик!
Ремонтують дороги, тротуари, оновлюють сквери і парки, міняють паркани, вікна тощо. Динаміка приросту робіт будівельних організацій зросла на 38 відсотків.
25% (250 тонн) в загальнодержавному виробництві цукру – частка вінницьких цукровиробників. Це на 97 тонн більше, ніж минулого.
Щодо питання безпеки життєдіяльності. За рівнем розкриття злочинності Вінниччина - в трійці найкращих областей України.
- Але чи всім подобається те, що ми рухаємося вперед. Так чомусь саме наприкінці року хакерській атаці піддалися сайти Міністерства фінансів, Державного казначейства та Пенсійного фонду, "Укрзалізниці". Потім ще й проблеми з «ПриватБанком»
- Кібер-війна проти України… Звісно, не всі раді нашим успіхам. Це спроби ускладнити нам життя, призупинивши роботу важливих організацій та установ... Щодо штучного ажіотажу навколо проблем «ПриватБанку», то Уряд достойно вийшов і з цієї ситуації.
Так, важко, не просто, буває навіть боляче. Але ж ми рухаємося вперед. Ми за три роки стали сильнішими!
Люди дуже адекватно реагують на якісь практичні зміни на місцях. І, відповідно, рівень довіри до місцевої влади набагато вищий, бо люди бачать конкретні зрушення! Ось чому, наприклад, важливо прискорювати процес децентралізації влади. Люди мають зрозуміти, що проблеми вирішуються на місцях, а не в Києві.
- Маючи на увазі децентралізацію, створення нових об'єднаних територіальних громад, часто кажуть, на кшалт «коли бідний одружиться з бідною, то багатої сім'ї не вийде». А самодостатні громади впевнені, що ніяке об'єднання їм не потрібне Як бути?
- Попри всі розмови, люди все ще не розуміють: навіщо це нам, кажуть? Це не мода! На місця передаються повноваження і фінансові ресурси.
Це перенесення акценту прийняття рішень на рівень об'єднаних громад. У нас звикли: в районі вирішують... в області... Та ніхто не вирішує за вас – ви вирішуєте!
Про які, до речі, Ви кажете самодостатні громади? А хіба вони управляють школою, закладом медицини? Ні… А чому вони цього не роблять?
- В них немає таких повноважень.
- Так ми ж хочемо дати їм такі повноваження! Щоб управляти охороною здоров'я, освітою тощо. Об'єднані громади набудуть права управляти земельними ресурсами навіть поза межами населеного пункту! А голова «самодостатньої» громади каже: мені всього вистачає...
На зустрічі в Бару підходить до мене жінка зі словами: «Ой, не ліквідовуйте нашу дільничну лікарню». Я у відповідь: «А я її особисто не ліквідовую». І запитую далі: «Скажіть, будь ласка, а чому ви не створили в Копайгороді об'єднану територіальну громаду і не зняли це питання? Чому ви, замість того, щоб об'єднатися, отримати субвенцію на охорону здоров'я і утримувати свою лікарню, продовжуєте шукати, хто за вас буде це вирішувати? Чому ваша громада відмовляється отримати ресурс і бути господарем свого життя, кращого життя? Тоді ніхто більше не зможе втрутитися, закрити щось чи, навпаки, відкрити те, що вам непотрібне».
- Можливо, немає ще достатньо позитивного досвіду... А як Ви оцінюєте перші самостійні кроки на Вінниччині?
- Моє завдання як голови облдержадміністрації територіальних створити масу позитиву. Якщо всі відчують ефективність об'єднаних громад, цей процес буде незворотнім.
От візьмемо Калинівську об'єднану громаду. Вона стане дуже потужним каталізатором для розвитку об'єднавчих процесів. У нинішньому році Калинівська об'єднана громада додатково отримала 5 мільйонів 258 тисяч гривень, а Калинівський район, для порівняння – 2,4 мільйона гривень.
- Вам не здається, що деякі керівники і місцевого, і районного рівня можуть бути певним фактором стримування процесу через те, що втрачається фінансовий ресурс?
- Це справді глобальний процес зміни системи організації влади. Не просто будуть передаватися повноваження об'єднаним громадам у сфері фінансування закладів освіти чи культури. Поміняються функціональні обов'язки районних гілок виконавчої влади. Райдержадміністрації з органу управління будуть ставати органом, який надає адміністративні, соціальні послуги, забезпечує координацію роботи тощо.
Проте ні районна рада, ні райдержадміністрація нікуди не подінуться. Зміняться, повторюю, лише їхні функції.
В галузі освіти, наприклад, головним розпорядником коштів і управляти школою буде громада. А яка тоді, Ви спитаєте, буде функція відділу освіти? Він буде! Але зовсім інший. Він вже не буде розпорядником коштів. А буде забезпечувати методологічний контроль, щоб в об'єднаних громадах діти отримували якісну освіту. Щоб в школах дотримувалися державних стандартів Закону про освіту. В їх компетенції буде підбір кадрів і таке інше.
Це кардинально міняє наше уявлення про владу. В нас звикли, що голова адміністрації продовжує збирати аграріїв і розказує, що їм робити, аби мати гарні врожаї. Райдержадміністрації будуть слідкувати за ефективністю використання земельних ресурсів, за дотриманням законодавства про землю, за законністю обігу землі на відповідній території, дотримання прав суміжних територій тощо. Дуже велика робота попереду.
- Шаргородці не поспішають казати «так» добровільному об'єднанню громад. В районі лише дві сільські ради – Мурафська та Клекотинська – на своїх сесіях прийняли рішення про добровільне об'єднання в об'єднану територіальну громаду з центром у селі Мурафа. Далі процес не йде. Що Ви можете сказати на цей рахунок?
- Шаргородський район має свою специфіку. Зокрема вирізняється уважним ставленням до того, що відбувається навколо. Побачите, цей процес піде і дуже швидко!
- Які бачите перспективи об'єднання територіальних громад?
- В області створено більше 20 об'єднаних територіальних громад. Вони приречені на успіх.
Наше завдання полягає в тому, щоб впродовж двох – трьох років створити критичну масу позитиву. А він буде, бо об'єднані громади цьому сприяють. Після об'єднання громада отримає потужний фінансовий ресурс: податки на доходи фізичних осіб – 60 відсотків, субвенція на охорону здоров'я, субвенція на соціально-економічний розвиток. Крім того, об'єднаним громадам передається і величезне коло владних повноважень. А це означає, що громада сама буде вирішувати, що їй потрібно робити в першу чергу, скільки коштів потрібно на медицину, освіту, дороги та іншу інфраструктуру.
Люди отримають зовсім іншу якість прийняття рішень.
Це міняє саму систему організації влади і переносить акцент прийняття рішень на базовий рівень. Не на область, не на район, а на місця! Думаю, на початку буде всім важко ламати свідомість, адже в нас же по ментальності часом простіше когось звинувачувати, ніж брати відповідальність на себе і вирішувати питання.
- Прокуратура, управління з експлуатації газового господарства, податкова – у Жмеринці… Наші читачі запитують: чи буде район взагалі?
- Дайте тепер мені відповідь: вас турбує, де знаходиться прокуратура, податкова чи зрештою, турбує якість життя людей?
Ми чіпляємося за старі інституції, які вже прогнили і при тому хочемо іти вперед. Район – це територіальна одиниця, абстрактне поняття. Нікуди район не дінеться! Райони були, є і будуть. Буде районна рада, буде райдержадміністрація. Але, повторюю, кардинально поміняються їх функції.
Є в нас такі райони, які в рамках одного району хочуть створити одну громаду. Їм пояснюють: це неможливо. Добровільне об'єднання громад взагалі не торкається тематики району. Більш того, це суперечить закону, в якому чітко передбачено, що в районі має бути не менше двох об'єднаних громад.
Одне із завдання адмінреформи – надати людям якісні послуги, максимально наблизивши до жителів територіальної громади. Не буде так, як раніше. Все міняється.
- В районі ходять чутки, ніби то у зв'язку із медичною та адміністративною реформами відбудеться реорганізація ЦРЛ. Чи не доведеться тепер шаргорочанам, наприклад, на операцію їхати в обласний центр? Це ж при тому, що в нашій районній лікарні працюють висококваліфіковані спеціалісти є спеціалізоване обладнання, є сучасна апаратура?
- Багато таких чуток – від браку інформації. У свій час у нас дуже багато переймалися дискусіями навколо первинної ланки – інституту сімейних лікарів, а не створювали умов, щоб на місцях були сімейні лікарі.
З 1 липня наступного року уряд планує перевести фінансування первинної ланки—ЦПМСД - з місцевих бюджетів до державного фонду страхової медицини. Це означає відв'язку людини від сімейного лікаря, якого було нав'язано за територіальним принципом. Право вибору лікаря – за пацієнтом. Фонд страхової медицини дасть людині право вільного вибору і медзакладу.
Тобто, людина, наприклад, живе в Джурині і на має сімейного лікаря в цьому ж селі. Але в силу обставин їй часто доводиться бувати в Шаргороді або в Шпикові. То пацієнт і тут зможе лікуватися, уклавши відповідну угоду з лікарем, якому довіряє.
Із 2018 року це буде стосуватися районних і обласних клінічних закладів.
Отже, будуть сімейні лікарі, які матимуть по 30-40 тис. гривень зарплати, а будуть лікарі, до яких і ніхто не піде
А вже з 1 січня 2018 року фінансування другого рівня також здійснюватиметься з державного фонду страхової медицини. В закладах будуть затверджені розцінки на оперативне втручання, приймання пологів і т.п.
Принцип “гроші ходять за людиною”, широке впровадження приватної та страхової медицини… В медичній сфері на нас чекають великі зміни.
Центральні районні лікарні на сьогоднішній день фінансуються з районних бюджетів. В районні бюджети буде заходити субвенція, окрема дотація. І поки що вони будуть у віданні районів.
Основа другого рівня адміністративно-територіального устрою районів – госпітальні округи.
У Вінницькій області є поки що три госпітальні округи: Крижопільський, Бершадський і Могилів-Подільський. В процесі формування госпітальних округів держава буде придивлятись до того, як налаштована місцева громада і влада.
- В селі Пеньківка нашого району тривалий час немає лікаря. Загалом у нас в районі понад 20 вакансій лікарів…
- І ви тут неодинокі... Такий процес тільки загостриться. А може, проблема в тому, що немає відповідних умов для лікаря? І справа навіть не тільки в оплаті праці лікарів. Система охорони здоров'я не створює належних умов.
- Проблеми українського села майже скрізь однакові. Одна з них – погані дороги – наш одвічний біль. На які дороги можна сподіватись наступного року?
- У нас насправді в країні дуже багато проблем. Але на фоні тих проблем ми часто не бачимо великих змін. Протягом 3-5 років ми будемо бачити абсолютну іншу структуру управління районом, селищем із зовсім іншими інституціями та абсолютно іншими функціями.
Це базовий принцип: хочемо змін на краще - потрібно починати з себе! Перш, ніж когось звинувачувати в чомусь, маємо подивитися на себе. Тоді будемо приймати правильні рішення.
Нам вдалося розблокувати будівництво доріг. У 2017 році на поточні ремонти планується залучити майже півтора мільярда гривень. Це втричі більше, ніж в році, що минає.
- Донедавна район мав своє шляхове ремонтно-будівельне управління, а торік його реформували у Шаргородську філію Жмеринського райавтодору. А чи не можна повернути району колишнє шляхове ремонтно-будівельне управління та перевести його на фінансування з районного бюджету?
- В Шаргородському районі наступного року буде можливість створити своє підприємство з експлуатації доріг.
- Тобто?..
- На район ми передамо частину доріг місцевого значення. Йому буде йти фінансування на дороги. І ви самі будете визначати, хто та у який спосіб ремонтуватиме дороги.
- Не припиняються нарікання від селян на те, що молоко дешевше від газованої води…
- Звісно, ви стверджуватимете, що це не справедливо. Але ми повинні відійти від совдепівського сприйняття реального світу. Вже 25 років ціни на молоко держава не регулює.
Молоко від населення іде не сортове. Іншого шляху, ніж формування заготівельних кооперативів на селі, немає. Тут можна створити промислові партії молока, створити міні лабораторії. Так, потрібні інвестиції. Так ми готові підтримати. До речі, з обласного бюджету ми на це виділяємо кошти. Третій шлях – пряме дотування.
Уряд працює над механізмом стимулювання тваринницької галузі. У Вінницькій області – друге місце за рівнем цін (після Закарпатської). На фоні інших областей у нас найбільше поголів'я ВРХ. Масово вводяться в експлуатацію тваринницькі ферми.
А щодо теорії вартості, хочу сказати Вам ось що. Все вимірюється попитом і пропозицією на товарному ринку.
Молоко дешевше газованої води – це не справедливо. Тоді скажіть про це молодим людям, які замість молока масово купують газовану воду. Це реальне життя...
- Мешканці с.Сапіжанка почувають себе, як на мінному полі. Внаслідок порушення технології експлуатації колишньої шахти з видобування вапнякового каменя в землі над нею стався розлом, грунт просідає, створюючи загрозу життю селян, які тут проживають. Колишній очільник обласної ради, котрий побував на цьому небезпечному місці, пообіцяв допомогти у вирішенні даного питання. Але віз, як мовиться, і нині там.
- Не буду відповідати за обіцянки і діяння колишніх. А районна влада цим питанням займається.
- Нещодавно через нашу газету Джуринський сільський голова дякувала керівництву області за допомогу коштами з обласного бюджету на захоронення висипаних торік хімічних речовин невідомого походження на Джуринському отрутомогильнику. Питання утилізації отрути та ліквідації отрутосховища знаходиться під Вашим особистим контролем. Коли його буде вирішено?
- В 2013 році централізовано йшли видатки на ліквідацію отрутомогильника. Що відбулося? Розкрили отрутомогильник якусь частину пестицидів вивезли і кинули.
Минулого року була створена комісія. Ми були шоковані тим, що було зроблено у 2013 році: відкриті бетонні ємкості, діжки від отрути розкидані... Ми пройшли перший етап. Перезатарили всі пестициди, які туди викинули, аби не було зараження навколишнього природного середовища та накрили відповідно до стандартів. У всякому разі ми застабілізували ситуацію, яка могла перерости у велику біду.
Зараз ми виготовляємо паспорт на цей об'єкт та опрацьовуємо фінансові можливості з метою поетапної та повної утилізації захоронених там пестицидів.
- Але ж там немає ні огорожі, ні охорони. Ви будете виділяти кошти, утилізувати, а хтось таємно знову буде звозити туди отруту...
- До речі, по цій справі відкрито кримінальне провадження. Якраз зараз ми виділяємо кошти з тим, аби об'єкт поставити під охорону. Але тут дуже важлива роль і місцевої громади.
- Відомо, що з усіх голів ОДА Валерій Коровій першим оприлюднив доходи на сайті НАЗК – свої та дружини. До якого класу відносите себе?
- Скажу так: аби років три тому, я ніколи не був би головою адміністрації.
- Що Вам подобається, а що не подобається в людях?
- Для мене головний критерій в людині – порядність. Коли людина розумна, але не порядна, вона може наробити багато шкоди...
- Ви можете грюкнути кулаком по столі?
- Мій стиль роботи вибудований на командному підході. І це змалечку, коли ще починав грати у футбол.
Дуже багато відтоді я переніс в систему управління. Яким би не був класним гравець, якщо не буде грати команда, то нічого з того не вийде. Тому деколи доводиться і стукнути по столі. Наприклад, коли бачу, що хтось веде подвійну гру тощо. Але це без образ.
- Коли відпочиваєте – вимикаєте телефон?
- Не доводиться... Не відповідаю, коли бачу незнайомі номери телефонів. Телефон – не засіб вирішення проблем, в першу чергу – система комунікацій, дає можливість координації роботи всієї нашої команди. Така моя позиція. До речі, вважаю, що люди в приймальні, під кабінетом – правила дурного тону керівника.
- Про що мріє очільник ОДА?
- Мрію жити в країні, якою б я гордився. Думаю, це не тільки моя мрія. Прагну, аби наступний рік був роком позитивних зрушень. І дуже важливо, щоб це відчули люди. Щоб ми раділи корисним результатам нашої роботи. Зараз є суспільний запит на добро, на позитив і надію.
- Валерію Вікторовичу, Ваші побажання шаргородчанам.
- Ваш Шаргородський район взагалі дуже цікавий! Він має свій особливий колорит. До речі, тут найбільше в області народжується дітей. В наступному році бажаю жителям Шаргородщини надії, віри у власну спроможність зробити нашу країну кращою. І все у нас буде добре!
- Дякую за відверту розмову і гарні побажання!
Розмову вела Надія ПІХ, районна газета "Шаргородщина" № 103-104 від 30.12.2016
Про це повідомили у Вінницькій ОДА
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: Водопостачання міста ...
Наступна новина: Вифлеємський Вогонь Миру ...
Преимущества Boldgroup.agency в Любляне
Чому варто купити жіночий купальник в інтернет-магазині Womensecret?
Преимущества телескопических павильонов для круглогодичных бассейнов
Переваги лазерного коригування зору