УкрЗахідІнформ :: Вінничина: на Хмільниччині відбулася презентація книги «Спогади про Поділля 1898

В Хмільницькому районному Будинку культури 2 лютого відбулася презентація книги Гелени Кумановецької – Кутиловської «Спогади про Поділля 1898 – 1919» в перекладі з польської на українську мову педагога, краєзнавця Василя Маринича.

У заході прийняли участь директор департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю обласної державної адміністрації Світлана Василюк, заступник голови Хмільницької районної ради Анатолій Войцещук, депутати Вінницької обласної ради Олександр Крученюк і Жанна Дмитренко, представники Хмільницької районної державної адміністрації, районної і міської рад, відомі журналісти, краєзнавці, письменники, поети, духовенство та творчі особистості Хмільниччини та Вінницької області.

Зокрема, автор багатьох художньо-документальних книг та сценаріїв до документальниз фільмів «Верфольф»- правда і вигадки», головний редактор журналу «Вінницький край» Вадим Вітковський, голова Вінницької обласної організації Національної Спілки журналістів України Василь Паламарчук.

Розпочала презентацію директор Хмільницької районної бібліотеки для дорослих Зоя Попова.

Гості та запрошені вітали Василя Маринича із виданням книги та бажали не зупинятися, а продовжувати роботу з дослідження і упорядкування історії сіл, виходу у світ нових друкованих видань.

Учасникам заходу було представлено на огляд відео-слайди «Хоч сіл в Україні багато, а Куманівці мої - одні» за книгою Гелени Кумановецької – Кутиловської «Спогади про Поділля 1898 – 1919».

Окрасою презентації стали виступи народного аматорського фольклорного колективу «Перевесло» Куманівецького сільського Будинку культури, місцевих пісенних аматорів Павла Дубового та Миколи Стукана.

Авторка у книжці згадує роки дитинства і молодості в родинному маєтку Куманівці Хмільницького краю. Описує щоденне життя польського маєтку на окраїнах, життя родини, товариство, домашню освіту, традиції і звичаї, полювання, стосунки двору з українським селом, а також відлуння світової війни і безпосередньо відчутний вибух революції в Росії та дуже довгу дорогу до Польщі.

Цікава історія видання цієї книги в Україні. У 2008 році у Куманівцях священик разом з католицькою громадою колядували. Їм допомагали люди старшого покоління. Під час колядування проходили повз частини села де проживала родина Кумановських, де стояла їх садиба. Одна із бабусь пані Рая Боровська ( дівоче прізвище) розповіла, що колись у селі на цьому місці проживала родина Кумановських, що це родина дуже піклувалась про жителів села. Була відома своїм меценатством.

Один із колядників із Хмільника Едуард Амонс зацікавився цією родиною. Колись ще його дідусь з Торчина розповідав про Кумановських, що чув від старіших. Розпочали пошуки по Інтернету.

Знайшовши родинне дерево Кумановських, помітив книгу Гелени (Лєта) Kутиловській з Kумановець на Поділлі «Спогади про Поділля 1898-1919». Скопіював автора, назву і увів у пошук. Так знайшлась ця книга.

Едуард Амонс звернувся за допомогою до друзів, які проживають у Польщі. Один із них в антикварі дістав книгу і привіз у Хмільник. Пошук цієї книги тривав майже три роки.

Переклав книгу Гелени Кутиловської «Спогади про Поділля 1898 -1919», педагог, краєзнавець, член Національної спілки краєзнавців України Василь Маринич.

Надія Овчарук, яка працює редактором – коректором у видавництві «Український письменник», також редактором журналу «Східний світ» Інституту імені Агангела Кримського Національної Академії Наук України здійснила редагування книги.

В електронному вигляді книга була розміщена на сайті Хмільницької районної бібліотеки у 2013 році: 10 років від польського видання та 115 від початку написання книги.

Перекладач книги Василь Маринич назвав хрещеною мамою видання краєзнавця бібліотеки Оксану Михалицю, хрещеним батьком Олександра Крученюка.

Книга вийшла у світ за сприяння обласної державної адміністрації і обласної ради. Вона стала переможцем обласного конкурсу та вийшла у світ за кошти обласного бюджету у кількості 300 примірників.

у Хмільницькому районі 80 сіл. Більшість сіл мають свою досліджену і збережену історію.

Протягом 26 років у світ вийшли краєзнавчі книги про села району Березна, Вишенька, Воронівці, Голодьки, Думенки, Жданівка, Кропивна, Курилівка, Маркуші, Марянівка, Митинці, Пагурці , Уланів та Чеснівка. Зараз до цих краєзнавчих видань долучилася книга Гелени Кумановецької – Кутиловської «Спогади про Поділля 1898 – 1919», в якій розповідається про життя родини Кумановських, традиції і звичаї тих років, про стосунки двору з селом та відлуння світової війни на Поділля, в тому числі і в нашому краї.

Історія села Куманівці сягає в далекі часи. За дослідженням місцевих краєзнавців Куманівці існували вже в Х столітті. Першими поселенцями були кумани.

Історичні джерела засвідчують, що шістнадцять поколінь Куманівцями володіла шляхетська родина Кумановських. Літописи засвідчують : село Куманівці польський король передав своїм васалам « з роду Остроїв» в 1379 році. Тобто, в ХІУ столітті Куманівці вже стояли край Чорного Шляху.

Окрасою села був костел, будівництво якого розпочалось у 1768 року і тривало 54 роки. Серед спонсорів костелу був польський король . Костел виріс такий, що про нього казали, він зачаровує кожного, хто його бачить. Величну споруду захищали мури, вищі за вікна. Всередині був орган, послухати який стікався люд з усіх усюд. В селі також діяла польська школа й богадільня для немічних, самотніх селян.

В кінці книги Гелени Кутиловської «Спогади про Поділля 1898- 1919» читач ознайомиться з описом поміщицьких маєтків, які існували до революційних подій у селах Рибчинці, Подорожна, Митинці, Куманівці, Курилівка, які також переклав з польської на українську мову Василь Маринич за польськими стародруками.

Ось як перекладено опис поміщицького маєтку у селі Куманівці: «Згідно з місцевими переказами, розташовані «на семи горбах» серед лісів Кумановецьких, Куманівці знаходилися у володінні чоловічих представників родини Кумановських. Палац розташувався на одному із семи мальовничих пагорбів.

Була будова чотирикутна, на високих, забезпечених вікнами підвалах. Архітектура внутрішня відзначалась простотою. Однак на увагу заслуговують старі меблі, виконанні в основному з палісандру і оброблені ебеновим або червоним деревом. Серед дорогих раритетних і художніх предметів знаходилися родинні портрети різних епох, дві ікони – «Смерть Авла» і «Вигнані з раю» грецької школи…Особливу славу мав килим, гаптований хрестиком по – панськи і виготовлений в 1831 р. Велику вартість має нагромаджений в Куманівцях архів, де зберігалося близько тисячі зшитків».