У Рівненській області роз’яснення окремих положень антикорупційного законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів

У Рівненській області роз’яснення окремих положень антикорупційного законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів

03.03.17 09:01 0 580
Прокуратурою Рівненської області, як органом, віднесеним до спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції, здійснюється систематичний аналіз стану законності у сфері запобігання корупції з метою попередження корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень у публічній і приватній сферах суспільних відносин.

Як свідчать статистичні показники, більшість складених протоколів про вчинення адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією, стосуються невиконання вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (ст. 172-7 КУпАП).

Наявність конфлікту інтересів не обов'язково призводить до фактів корупційних кримінально-караних правопорушень, однак істотно підвищує ризик вчинення корупційних злочинів та є по суті їх передумовою. Тому законодавством передбачено низку положень щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.

Поняття та зміст конфлікту інтересів

Визначення цього терміну дано у Законі України «Про запобігання корупції» (далі - Закон).

Під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Способи врегулювання конфлікту інтересів

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єкти, на яких поширюється дія Закону, зобов'язані:

1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;

3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;

4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

У разі існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона зобов'язана звернутися за роз'ясненнями до територіального органу Національного агентства. У разі якщо особа не отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона діє відповідно до зазначених вище вимог.

Згідно зі ст. 29 даного Закону до осіб, у яких наявний реальний чи потенційний конфлікт інтересів, можуть бути застосовані заходи зовнішнього та самостійного врегулювання конфлікту шляхом:

- усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті;

- застосування зовнішнього контролю за виконанням особою відповідного завдання, вчиненням нею певних дій чи прийняття рішень;

- обмеження доступу особи до певної інформації;

- перегляду обсягу службових повноважень особи;

- переведення особи на іншу посаду;

- звільнення особи.

Окрім того законодавство передбачає можливість особам самостійно вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів шляхом позбавлення відповідного приватного інтересу з наданням підтверджуючих це документів безпосередньому керівнику або керівнику органу, до повноважень якого належить звільнення з посади. Позбавлення приватного інтересу має виключати будь-яку можливість його приховування.

Порядок та способи запобігання конфлікту інтересів у зв'язку з наявністю в особи підприємств чи корпоративних прав

Законом передбачено, що особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані протягом 30 днів після призначення (обрання) на посаду передати в управління іншій особі, крім членів своєї сім'ї, належні їм підприємства та корпоративні права у встановленому порядку.

Передача особами належних їм корпоративних прав здійснюється в один із таких способів:

- укладення договору управління майном із суб'єктом підприємницької діяльності (крім договору управління цінними паперами та іншими фінансовими інструментами);

- укладення договору про управління цінними паперами, іншими фінансовими інструментами і грошовими коштами, призначеними для інвестування в цінні папери та інші фінансові інструменти, з торговцем цінними паперами, який має ліцензію Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на провадження діяльності з управління цінними паперами;

- укладення договору про створення венчурного пайового інвестиційного фонду для управління переданими корпоративними правами з компанією з управління активами, яка має ліцензію Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на провадження діяльності з управління активами.

Призначені (обрані) на посаду особи, в одноденний термін після передачі в управління належних їм підприємств та корпоративних прав зобов'язані письмово повідомити про це Національне агентство із наданням нотаріально засвідченої копії укладеного договору.

Відповідальність за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів

Відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів передбачено статтею 172-7 КУпАП та тягне за собою накладення штрафу від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Якщо все ж дії вчинено чи прийнято рішення в умовах реального конфлікту інтересів, то відповідальність передбачено у виді штрафу від 200 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вищезгадані дії вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, караються ще суворіше, а саме - накладенняv штрафу від 400 до 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік.

Відділ організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції

прокуратури Рівненської області Tweet
Автор: УкрЗахідІнформ .
ОЦІНИТИ НОВИНУ
3 (голосів: 0)

КОМЕНТАРІ