Мальовниче Тернопілля приречене на розвиток туризму

Мальовниче Тернопілля приречене на розвиток туризму

22.08.17 10:34 0 558
Під час зустрічі з журналістами — учасниками прес-туру «Україна очима редактора» — міський голова Чорткова Володимир Шматько висловив цікаву сентенцію: конкуренція за людину має відбуватися не між країнами, а між містами. «Я глибоко переконаний, що нашу країну врятує саме внутрішній туризм. Цього не було впродовж 25 років. Через різні обставини ми не подорожували, не знали, що таке Лисичанськ, Маріуполь, Дніпро... І політики цим скористались — розділили нас на табори й сорти. А внутрішній туризм знову об'єднає Україну», — зазначив Володимир Петрович.

Овіяне легендами мальовниче Тернопілля і справді приречене стати магнітом для туристів. Істориків сюди приваблюють давні поселення трипільської доби та найбільша кількість замків (їх у регіоні 32!), спелеологів — сотня печер (до речі, й одна з найдовших у світі!), екстремалів і любителів активного відпочинку — веломаршрути та сплави по Дністру. Родини з дітьми закохані у чудові краєвиди та екологічно чисті продукти, а прочан ваблять намолені століттями храми і монастирі. Тут кожне містечко і село зберігають свій скарб і готові щедро поділитися ним із гостями... Про перспективи, успішні проекти й перепони туристичної галузі в регіоні розпитую начальника відділу туризму Тернопільської обласної держадміністрації Назара Яворського.

— Назаре Івановичу, розкажіть, із чого ви почали, коли очолили відділ?

— Зі створення логотипа та стратегії розвитку туризму. Оскільки прагнемо бачити в нас багато гостей, ми повинні гарно і якісно поширювати інформацію про регіон. Тому найперше через конкурс і різні процедури створили логотип. Також щороку беремо участь у більш як десяти виставках регіонального та міжнародного рівня у Києві, Львові, Ужгороді, Харкові, Запоріжжі, Одесі. Другий рік поспіль — ще й у закордонних: 2016-го були в Польщі, цього — у Німеччині й Грузії. Плануємо їхати в Сербію і знову до Польщі, адже саме там чимало потенційних туристів для нашого регіону.

Також проводимо прес- та інфотури для туроператорів, розкручуємо наш сайт ternotour.com.ua, активно популяризуємо туризм у соціальних мережах. Ці наче стандартні операції намагаємося робити цікаво, по-новому. Ми змінили платформу сайту — аби він якісно відображався на різних гаджетах (смартфонах, планшетах): тобто з чого б ви не заходили, він підлаштується під розмір екрана для зручності переглядання. На сайті створено інтерактивну карту, і кожен турист, який уже тут або планує відвідати Тернопілля, може прокласти собі індивідуальний маршрут, подивитися, які є об'єкти...

Два роки тому за ініціативи голови ОДА ми створили або відновили 22 стоянки для туристів, бо розуміємо, що нині українці переважно подорожують автомобілем, а не організованими групами.

— Це зупинки з усіма вигодами, сервісами?

— Ні. Поки що тільки стоянки з альтанками, смітниками та туалетами.

— А для тих, хто мандрує велосипедами?

— Торік для таких туристів ми прознакували чотири веломаршрути територією Національного парку «Кременецькі гори» загальною довжиною 200 км. Цього року з'являться ще один піший маршрут, один велосипедний та дві екологічні стежки на території парку «Дністровський каньйон». Заплановано дві стоянки для туристів, які сплавляються річкою.

Для сотні пам'яток історії і культури ми виготовили таблички з QR-кодами. І тепер кожен турист навіть без Інтернету може просканувати QR-код і отримати коротку інформацію українською та англійською мовою. Адже не на кожному туроб'єкті є екскурсоводи та відповідний персонал. І не всюди є мережа. Також у семи містах області встановлюємо великі інформаційні вказівники з фотографіями об'єктів. Переважно — вздовж дороги Дубно—Тернопіль—Монастириська, якою їздять до Буковеля й Карпат (тривалий час вона була в дуже поганому стані, і багато людей віддавали перевагу трасі Київ—Чоп через Львів). Обласна влада розуміє, що дороги з Тернополя на Дубно та Львів — стратегічно важливі не тільки для розвитку туризму, а й для торгівлі, комунікацій. Дорогу на Дубно вже роблять — дуже якісно і максимально швидко, наскільки можливо.

— А від чого залежить термін?

— Її роблять за митний податок, і все залежить від його надходження. Зрозуміло, що ми хочемо завершити вже цьогоріч. По дорозі на Львів та Стрий через Бережани також встановлюємо інформаційні щити, щоб транзитні туристи дізнавалися хоча б про найвизначніші об'єкти та відвідували малі міста, які також є великим туристичним скарбом.

— Коли прийде черга сільських шляхів, адже чимало унікальних пам'яток розташовані далеко від великих доріг?

— За дорученням голови ОДА ми підготували перелік під'їздів до туристичних об'єктів. Цей проект розглянутий і чекає фінансування. Їх треба робити. І я дуже тішуся з того, що керівництво області розуміє: туризм — це не просто екскурсії та фестивалі, а й одна зі стратегічних галузей економіки, яка може наповнювати бюджет і створювати робочі місця.

— Що окрім поганих доріг стримує розвиток в регіоні?

— Дисбаланс попиту і пропозиції. Нам бракує достатньої кількості турбаз, готелів, ресторанів — такої бізнесової туристичної інфраструктури. Її побудова — процес довготривалий, непростий і потребує значних коштів. Доведеться залучати інвесторів.

— А також громади на місцях...

— Так. Днями сесія облради проголосувала зміни до Програми розвитку туризму в Тернопільській області на 2016—2020 роки, що дасть нам змогу організувати процес створення стратегічних планів на сільських територіях Придністер'я та Кременецьких гір за світовою моделлю GreenWays. Щоб сільські території розвивалися і знайшли себе в галузі туризму, ми залучатимемо експертів, зокрема і міжнародних, бо потрібен свіжий погляд і якісні стратегії розвитку.

— Регіон дуже перспективний для зеленого туризму.

— Так, особливо п'ять районів Придністер'я. За підрахунками Всеукраїнської асоціації активного туризму, Дністер відвідує на рік майже півмільйона туристів. Їдуть на сплави: хтось на півдня, хтось на кілька тижнів. І наше завдання — затримати туриста якнайдовше. А сучасний мандрівник не хоче сухих екскурсій чи тільки споглядання архітектури, він хоче атракції, розваг. Знову ж таки сучасні європейські тренди — це піший та велотуризм, ознайомлення з ремеслами та творчістю майстрів (гончарство, бджолярство, лозоплетіння), а також із місцевою кухнею. Це і є система GreenWays: екологічно чисті маршрути поза основними транспортними коридорами, які пролягають через об'єкти історичної та культурної спадщини, а також через дрібні господарства, де кожен селянин може запропонувати своє ремесло чи продукти. GreenWays — ціла стратегія розвитку певних територій, яка не потребує великих затрат, натомість дає заробіток селянам.

— Що робите для того, аби селяни зацікавилися, зрозуміли, наскільки це перспективно?

— Власне, днями завершився великий сплав, який тривав півтора місяці й у якому взяли участь представники громадських організацій з України і Молдови. Ми сплавлялися із зупинками у великих селах, зустрічалися з керівництвом об'єднаних громад, представниками районної влади і вели певну роз'яснювальну роботу: що ця територія має бути саме туристичною. Тут нема великих фермерських господарств. Тут не будуватимуть заводів.

Не буде й гідроелектростанції (на рівні Кабміну нарешті цю ідею відкинули). Тому ця територія приречена на туризм. Треба залучати громадські організації і навчати людей.

Наш відділ проводить зустрічі в районах із представниками туристичної галузі, розказує про стратегію, про успішні практики (українські та іноземні), які варто наслідувати. Минулого місяця створено ГО «Агенція розвитку туризму Тернопілля», яка допомагатиме новоствореним громадам (а в нас їх уже найбільше в Україні — 36!) розробляти свої стратегії розвитку туризму, готувати фахівців. З нами активно співпрацює Тернопільський національний економічний університет, який готовий залучати і викладачів, і студентів. За три роки роботи нам вдалося об'єднати багато бізнесменів, науковців.

— Чи є надія, що відновлюватимуть замки?

— Не готовий сказати, це компетенція галузі культури. У нас 32 замки — там тільки на саму документацію треба десятки мільйонів доларів. Зрозуміло, що таких грошей не знайдемо. Але руїни треба законсервувати і використовувати як туристичні об'єкти, створити навколо них інфраструктуру. Такий задум є, громади мають розуміння і починають із малого — зі свята замку, фестивалів. Упевнений, вони рухатимуться далі і фінансуватимуть власні програми розвитку туризму.

— До речі, про гроші. Як фінансують туризм в області?

— Я б сказав, що дуже добре. Цього року вперше в історії програму розвитку туризму профінансували в повному обсязі — 1 мільйон 400 тисяч гривень! Вважаю це досягненням. Раніше фінансування було значно меншим.

— Успіхів вам!

Юлія ПОТАПЕНКО, Голос України

Про це повідомили у Тернопільській облдержадміністрації
Автор: УкрЗахідІнформ .
ОЦІНИТИ НОВИНУ
3 (голосів: 0)
Попередня новина: Цьогоріч Тернопільщина ...
Наступна новина: Всеукраїнська щорічна ...

КОМЕНТАРІ