Видання являє собою поєднання історично достовірного тексту та великої кількості ілюстративного матеріалу. Воно дуже красиве і «подарункове» як за розміром, так і за високою якістю паперу, обкладинки, друку тощо.
Перше видання цієї книги Сергія Лепявка, яке побачило світ кілька років тому, було досить швидко розпродане, але бажаючі його знайти та придбати приходили знов і знов.
в Чернігівському обласному історичному музеї імені Василя Тарновського відбулася презентація цієї книги за участю автора, а також заступника Чернігівського міського голови Олександра Ломака і директора обласного історичного музею ім. Василя Тарновського – Сергія Лаєвського.
На презентацію прийшли історики, краєзнавці, працівники музеїв, архіву, художники та інші фахівці, що так чи інакше допомагали у створенні книги. А також журналісти і просто зацікавлені чернігівці.
Презентація відбулася в залі, один з відомих експонатів якого теж є на ілюстрації у новій книзі.
Отже, про нову книгу – з перших вуст:
Сергій Лаєвський:
- У процесі підготовки як першого, так і другого видання цієї книги автором дуже активно залучалася колекція чернігівського музею ім. Василя Тарновського. Мабуть, більшість із того предметного ряду, який представлений в цій книзі, як раз має прописку в нашому музеї. Це дуже важливо для популяризації: ті, хто отримає це видання, одержать і уявлення про предмети з колекцій музею Чернігова, бібліотек Чернігова, інших закладів нашого міста – і таким чином ця інформація буде поширюватися світом.
Це видання стало можливим завдяки допомозі чернігівської мерії. Книжка про Чернігів, і чернігівська мерія цей проект підтримала.
Олександр Ломако:
- Ми долучилися до видання цієї книги з однієї простої причини: зо два останніх роки Ілюстровану історію Чернігова дуже важко було знайти, її вже шукали як раритет. А в Чернігів приїжджає багато різних делегацій, у тому числі й іноземних – і просто не було для них нормального подарунка, книги про Чернігів, яку б вони могли погортати з цікавістю і повагою. Адже не у всіх є час і можливість подивитися місто, послухати екскурсію, зрозуміти, яка його історія… Тому, коли за підсумками минулого року міське КП «Будинок книги» мало певний прибуток, ми прийняли рішення частину з його прибутку направити на друк цього видання. Коштом «Будинку книги» видана 1 тис. його примірників. Я сподіваюся, що цього буде мало, і треба буде друкувати ще. Зараз вони вже продаються в «Будинку книги», що на проспекті Миру, і будь-який бажаючий може прийти і придбати.
Добре, що книга вийшла друком напередодні Дня міста Чернігова. Ми наступного тижня чекаємо делегації з Польщі, білорусі, країн Балтії, я сподіваюся, з Німеччини. Також приїдуть міські голови ряду обласних центрів. Це друзі, яким ми обов'язково даруватимемо її.
Є й інша причина, яка спонукала до цього видання. Усвідомлення величі й значення міста, в якому ми живемо – це один із ключів, один зі шляхів до його майбутнього розвитку. Місто з таким величним минулим, як Чернігів – а ця книга прекрасно його демонструє, - не може не мати майбутнього. І ми всі, розвиваючи його, продовжуємо справу великих предків, які збудували в Чернігові величні собори й саме це місто.
Сергій Лепявко:
Про секрет популярності:
- Я весь час кажу, що на полицях магазинів має лежати від 10 до 15, а то й до 20 різних книжок з історії Чернігова. Як це є в Києві, Львові, Кам'янці-Подільському. На різний гаманець і різні смаки: наукова, науково-популярна література, альбоми, історія для дітей, просто путівнички туристичні тощо, ще багато різновидів. Загалом жанр літератури про місто включає в себе близько 20 різновидів книжок. У Чернігові такого на немає. Тому феномен продажів моїх і першої і другої великих книг полягає і в тому, що конкуренція відсутня. Я весь час закликаю, щоб писали, але сам розумію, що робити це важко. Але варто.
Про історію написання:
- Чому я, спеціалізуючись на історії козацтва, став писати про Чернігів? Тоді, в середині «нульових» років, мене як людину, яка хотіла прочитати все про Чернігів у одній книжці, не влаштовувала відсутність такої книжки. Можна говорити про путівник Яцури – але це середина 50-х років. Можна говорити про книжечку Карнабеда – і це дуже добрий, але лише архітектурний нарис. А всього разом, щоб сісти й кілька вечорів читати, я знайти не зміг. Довелося писати самому.
Після першої моєї книги «Чернігів: історія міста», яка є текстовою, залишилися сотні цікавих і якісних фотографій, які в неї не потрапили. Тому визріла думка видати вже «Ілюстровану історію Чернігова».
Ці книжки не готувалися як подарункові видання. Вони готувалися просто як красиві книжки, і в першу чергу для чернігівців.
Про нове у другому виданні книги:
- Чим друге видання відрізняється від першого? Чисто фізично вона більша на 16 сторінок, видана на трохи кращому папері. Пройшлися по фотографіях: з 800 фотографій у ній замінені близько 200. Переважно це ті самі об'єкти, але якість зображень суттєво вища і роздивлятися їх зручніше та приємніше. Частина картинок теж була перемальована: наприклад, чернігівський художник Ігор Ігнатенко – один із кращих знавців історії Чернігова - перемалював спеціально для цієї книжки Колегіум, а також зробив реконструкцію старовинного Чернігова з висоти пташиного польоту, у відповідності до наших сучасних знань про нього. А один з кращих спеціалістів у створенні картографічних зображень Олександр Бондар перемалював для цієї книги цілу низку старовинних карт – і тепер вони читаються краще. Але є й нові сюжети.
Про підтримку чернігівців:
Я вдячний за дієву допомогу всім музейним працівникам, які мені допомагали. У першу чергу – керівнику і колективу Чернігівського обласного історичного музею. Іноді доводилося по кілька годин розбирати вітрину, щоб сфотографувати предмет не крізь скло, іноді діставати експонати зі сховищ. Але всі працівники йшли назустріч і розуміли, що ми робимо спільну велику справу і що ми однодумці. Так само – працівники інших музеїв, архіву, бібліотек і всі, до кого я звертався. Тут дійсно був повний консенсус, ми розуміли значення цієї книги.
Фотографії для книги надали відомі чернігівські фотографи – Микола Турчин, Валерій Шайгородський, Віктор Кошмал та інші.
Я дуже вдячний всім. Але окремо хотів би назвати чернігівського історика і колекціонера Костянтина Ягодовського – тому що дуже багато фотографій з ХІХ сторіччя, які тут представлені, надані ним.
Також тут присутня перекладач на англійську мову Лариса Антоненко. Як тільки вийшла книжка, я одразу почув відгуки: який чудовий англійський переклад! Почути це було дуже приємно. У майбутньому я хотів би, щоб наступне видання мало переклад не одною, а кількома іноземними мовами.
Прес-служба Чернігівської міської ради
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: Тернопілля: на Зборівщині ...
Наступна новина: На Житомирщині за грантові ...