Уже третій рік я стараюся виправдати цю високу довіру щоденною наполегливою працею, яка б приносила користь нашій області та її людям. У цьому сенсі почуваюся, загалом, нормально, принаймні, мені не соромно за те, що за цей період вдалося зробити – і в окремих секторах економіки, зокрема в сільськогосподарському виробництві, де за темпами розвитку галузі область посідає одне з перших місць у державі (виробництво зернових, цукрових буряків та цукру, яєць, олії, розвиток садівництва…), і в дорожньому будівництві, і в реформах із децентралізації влади, і, врешті, – у зростанні реальної заробітної плати у різних сферах зайнятих працею людей.
Безумовно, хотілося б значно кращих показників, особливо у прискореному зростанні економіки, добробуту людей праці та пенсіонерів, їх соціальному захисті. Але реальність є такою, як є: ми (держава і суспільство – ред.) переживаємо складний етапний період революційно-еволюційних змін, період трансформацій в організації управління державою на всіх її рівнях, в т.ч. політичних, суспільних, виробничих відносин, і на цьому шляху є чимало надскладних перепон – від війни з агресором до спруту корупції та інших рудиментів суспільного застою, які пожирають і наш національний потенціал, і суспільну мораль та активність людських ресурсів.
Якраз розпочаті в державі реформи, зокрема з децентралізації влади, у галузях охорони здоров'я, освіти, пенсійного забезпечення і т.ін. і покликані розірвати «гордіїв вузол» старої олігархічно-кланової системи управління на всіх її щаблях. На черзі – аграрна реформа, кардинальні зміни у сфері управління державним та комунальним майном, земельними та усіма іншими природніми ресурсами, усім виробничим потенціалом країни. Без цих кардинальних змін суспільству не обійтись, без них ми консервуємо діючу систему олігархату, кланів, латифундистів, корупції… Чи хоче цього більшість українців?
Зрозуміло, що не хоче, але часто піддається на популістські доводи окремих політсил, які продовжують діяти методами залякування та брехні. Але це не повинно стати перешкодою продовженню реформ…
На мій погляд, держава, а це Президент, Верховна Рада, Уряд, органи місцевої влади усіх рівнів, у цих процесах має орієнтуватися виключно на доцільність для усього суспільства, аргументовану кінцевим прогнозованим позитивним результатом. Саме такий підхід було продемонстровано прийняттям нещодавно пенсійної реформи. Переконаний, більшість людей підтримає зміни до пенсійного законодавства, бо вони спрямовані, по-перше, на нівелювання несправедливості у нарахуванні пенсій та відновлення саме цієї справедливості, а, по-друге, відкривають перспективу у зацікавленості кожної людини самостійно думати і дбати про свою забезпеченість у старості. Вважаю, що саме таким чином – рішуче і впевнено – держава має діяти і в усіх інших питаннях реформування нашого суспільного дому.
А ось Ваші часті зустрічі з послами, консулами, іншими офіційними представниками європейських країн – це Ваші особисті контакти чи реальне втілення в життя політики нашої держави, спрямованої на європейськість вибору?
Зрозуміло, що я в цьому питанні дотримуюсь норм, визначених державою, але й певну ініціативу проявляю. Скажімо, зустрічі з послами країн Вишеградської четвірки – Польщі, Чехії, Угорщини та Словаччини, у нас на Тернопільщині вже стали традиційними, щорічними. Ці держави, як і ми зараз, у далеких 90-их розпочинали співпрацю з угод про зони вільної торгівлі між собою та з іншими країнами Європи, що сприяло різкому зростанню їхніх вітчизняних економік. А всі вони члени Європейського Союзу та НАТО і значною мірою впливають на визначення перспектив участі у цих інституціях України. Саме в цьому плані ми і контактуємо. Я стараюсь робити все, що у моїх силах і компетенції для того, щоб прискорити процес входження нашої держави в ці структури. З іншого боку, ми вже зараз маємо позитивне сальдо у торговельних відносинах з країнами Європи і світу, і ці об'єми щороку зростають. Відрадно і те, що ми впродовж останніх років експортуємо вже не лише сировину: зерно, м'ясо, ліс, але й готові продукти, товар – олію, масло, крупи, муку, яйця, меблі, консерви... І в цьому теж частка наших зарубіжних контактів.
Ваша оцінка «мовного питання», закріпленого нещодавно у новому Законі «Про освіту»?
Позитивна, однак з нотками тривоги. Позитивна, бо держава нарешті реально повернулася до виконання положення Конституції України, де чітко визначено статус української мови як державної. З іншого боку, у нинішніх умовах нам не можна втрачати жодної, навіть найменшої міжнародної підтримки і на шляху до наших європейських устремлінь, і в протистоянні російському агресору. Тому важливо максимально переконливо донести до наших європейських та світових партнерів всю правдиву інформацію про прийняті законодавчі зміни до Закону «Про освіту».
А ще мене турбують питання, які стосуються повноти застосування державної мови у всіх сферах суспільного, політичного, державного життя, я вже не говорю про побут. Ось тут проблем, на мій погляд, більше, ніж в освіті, і з цим треба нам усім щось робити…
Розмовляв Володимир Баворівський
Про це повідомили у Тернопільській облдержадміністрації
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: Чернігівводоканал: ...
Наступна новина: Двом чиновникам на ...
Зачем заказывать печать визиток у профессионалов?
Найти честного адвоката в Киеве: основы и советы
Що цікавого в iPhone 16?
Переваги охоронної компанії в Києві