Історія Московського метрополітену

15 травня 1935 року була пущено перша лінія першого в країні, Московського метрополітену (до речі, подивитися яким московське метро в 2018 році можна на сайті https://2018year.net/).

Московський метрополітен (метро) - це міська залізниця для масових швидкісних перевезень пасажирів. Він є основою транспортної системи столиці.

З чого все починалось?

Перші пропозиції про спорудження метро в Москві відносяться до початку ХХ століття.

У 1924 році в Управлінні московських міських доріг і трамвайної мережі був створений підвідділ з підготовки проекту метрополітену. У 1925-1930 роках співробітниками підвідділу був розроблений проект мережі метрополітену, який складався з чотирьох діаметральних і однієї кільцевої ліній. Він був прийнятий за основу в постанові Пленуму ЦК ВКП (б) від 15 червня 1931 "Про будівництво в Москві метрополітену з 1933 року". Підготовчі роботи до будівництва метро розгорнулися навесні 1932 року. У будівництві взяли участь шахтарі Донбасу, бетонщики Дніпробуду, московські комсомольці.

15.05.1935 року відбулося відкриття 1-ої черги Московського метрополітену на ділянках від станції "Сокільники" до станції "Парк культури" з відгалуженням від станції "Охотний ряд" до станції "Смоленська" загальною протяжністю 11,2 кілометра.

20 березня 1937 була введена в дію ділянка другої черги від станції "Смоленська" до станції "Київська".

13 березня 1938 року ввели в експлуатацію ділянку від станції "Вулиця Комінтерну" ("Олександрівський сад") до станції "Курська", був організований роздільний рух поїздів по двох лініях - Кировско-Фрунзе (Сокольницькій) і Арбатсько-Покровській.

З моменту свого утворення метрополітен став одним із головних будівельних майданчиків Москви. Будівельні роботи не припинялися навіть у роки Великої Вітчизняної війни. 18 січня 1944 року було завершено спорудження третьої черги столичної "підземки" - Арбатсько-Покровської лінії від станції "Курська" до станції "Ізмайлівська" ("Партизанська").

Метро після Другої Світової Війни

Післявоєнний час стало періодом активних робіт з будівництва та запуску станцій Кільцевої лінії. 1 січня 1950 був прийнятий в експлуатацію першу ділянку від станції "Курська" до станції "Парк культури". 30 січня 1952 року відкрито ділянку від станції "Курська" до станції "Білоруська". 14 березня 1954 року було введено в експлуатацію ділянку від станції "Білоруська" до станції "Парк культури", який дозволив замкнути цю лінію.

У листопаді 1958 року розпочалося впровадження перших автоматичних контрольних пунктів (АКП) на станціях метрополітену. У 1961 році ними були обладнані всі станції.

У 1950-1960-х роках отримали розвиток радіальні лінії, які зв'язали центр міста з новими житловими районами. Кіровско-Фрунзенська (Сокольничеська) лінія продовжилася до "Преображенської площі" в одну сторону до "Південно-Західної" - в іншу. Ризька лінія отримала розвиток на північ в сторону ВДНГ. Горьковская (Замоскворецька) лінія прийшла до Річкового вокзалу на північному заході.

В кінці 1960-х років станції метрополітену з'явилися в районах вулиці Каховки, на Каширському шосе, Варшавському шосе, в Коломенському. Арбатсько-Покровська лінія дотяглася до Щелковського шосе. У 1961-1965 роках додалося п'ять станцій на Філевській лінії. У 1962 році з'явилися нові станції на Калузькій лінії в сторону Черемушек.

31 грудня 1966 року була відкрита Жданівська (Таганська) лінія від станції "Жданівська" ( "Вихіно") до станції "Таганська". В протилежну сторону ця лінія збільшила довжину в 1972-1975 роках, коли були введені в експлуатацію ділянки від станції "Барикадна" до станції "Пролетарська".

В кінці 1979 року розпочали ходити поїзда за новою Калінінською лінією, що зв'язала район Таганки з Новогирєєво. Подальший розвиток цей напрямок одержав в 1982 році, коли відкрилася станція "Третьяковська".

Наші дні

У 1980-х - початку 1990-х років продовжувалися лінії в райони новобудов (Орєхово-Борисово, Бєляєво, Теплий Стан, Ясенів), будувалися нові виходи зі старих станцій в центральній частині міста, з'являлися нові переходи, новозбудовані станції з'єднувалися зі старими.

У 1990-х роках значного розвитку набула Серпуховсько-Тімірязєвська лінія, що з'єднала райони, прилеглі до Алтуфьевского шосе, з південними районами столиці (Нагатіно, Чертаново). Продовжувалося будівництво Калужско-Ризької, Сокольницької, Серпуховсько-Тимірязєвської, Каховської і Люблінської ліній метрополітену. В цей час були перейменовані деякі станції Московського метрополітену.

З відкриттям в грудні 2002 року станції "Бульвар Дмитра Донського" метрополітен вперше "ступив" за межі Московської кільцевої автомобільної дороги.

Московський метрополітен продовжує свій розвиток і сьогодні. За останній рік були відкриті не тільки нові станції - "Битцевский парк", "Лісопаркова", "Спартак", "Тропарево", але і ділянку Калінінської лінії від станції "Діловий центр" до станції "Парк Перемоги".

Московський метрополітен сьогодні - це 196 станції на 12 лініях, загальною протяжністю 327,5 кілометрів.

На сьогоднішній день частка Московського метрополітену в перевезенні пасажирів серед підприємств міського пасажирського транспорту столиці становить 56 %. В середньому щодня його послугами користуються понад 7 мільйонів пасажирів, а в будні дні цей показник перевищує 9 мільйонів. Це найвищий показник в світі. Більше половини станцій метро відчувають сумарне добове навантаження понад 50 тисяч пасажирів. Найбільш завантаженими на сьогоднішній день є станції "Вихіно", "Південно-Західна", "Новогирєєво", "ВДНГ", "Кузьминки", "Річковий вокзал", "Тушинская", "Щолківська", "Китай-місто", через які щодня проходять від 100 до 150 тисяч чоловік.

Чо буде далі?

Відповідно до затвердженої програми розвитку метрополітену до 2020 року, планується побудувати 150 кілометрів шляхів і 70 нових станцій. Загальна протяжність шляхів складе 451 кілометр, кількість станцій - 252. Знизиться щільність пасажиропотоку, з 22 до 13 % скоротиться кількість городян, які не мають доступу до метрополітену.