Історія гри в дурня

Сьогодні ми поговоримо про гру, яка знайома буквально всім з самого раннього віку, а саме про гру в "Дурня" і розповість нам про неї головний редактор сайту http://onlineigry.com/show/rules/durak, на якому ви можете пограти в неї онлайн.

"Дурень", або, як ще називають цю гру, "Дурні" - це найвідоміша і найпоширеніша народна гра, точніше, сімейство ігор. Вона була популярна ще на початку XIX століття, і довгий час не визнавалася вищим світлом.

Ким, коли і де була винайдена ця всім знайома гра - невідомо. Але прийнято вважати, що гра ця чисто російського походження, і думка про її вульгарність абсолютно несправедлива. Навіть екс-чемпіон світу з шахів А. Е. Карпов, даючи інтерв'ю тижневику "Собеседник" в 1996 році, сказав: "Я люблю всі логічні ігри, в тому числі і карти".

У дурня грають не тільки діти, юнаки і дівчата, але часто дорослі та літні люди. Вона легка, цікава, але, не дивлячись на велику простоту правил, вимагає значної кмітливості, доброї пам'яті, зібраності і уваги.

Існує безліч різновидів цієї гри. Але всі вони засновані на одному принципі - принципі відбою. Всі ігри цієї групи зводяться до того, що гравець забирає собі ту карту, яку не може покрити, і втрачає при цьому право ходу. Якщо ж він "б'є" підкладену противником карту, то вона в даній грі більше не бере участі і відкладається у "відбій".

Гра йде до тих пір, поки в колоді, що лежить на столі, не залишиться жодної карти. В іншому випадку гравець повинен добирати з цієї колоди до покладеного числа карт. У дурнях залишається той, у кого після закінчення партії останеться одна або більше карт, в той час як всі інші гравці від карт вже позбулися. Якщо грають парами, то дурнями вважається та пара, в якій хоча б у одного з союзників залишаються карти на руках.

Ми розглянули самі відомі варіанти гри в дурня. Але окрім них є ще багато менш популярних, або ж тих, правила яких не сильно відрізняються від розгянутих нами в цій статті. А тепер не втрачайте час: заходьте на вищезазначений сайт і доведіть, що ви не "Дурень".