Стоматологічні бори: Види і їх характеристики

Стоматологічні бори - це основні інструменти роботи будь-якого зубного лікаря, що представляють собою свердловидні насадки з наконечниками різної форми, які виготовляються з різних матеріалів. Вони призначені не тільки для розкриття старих пломб, а й для ряду інших операцій, пов'язаних із шліфуванням і будь-якими іншими видами механічної обробки зубів.

Від виду зубного бору, а також його характеристик багато чого залежить. Наприклад, термін служби, міцність ріжучої кромки, показники абразиву і функціональні особливості. На сьогоднішній день вітчизняні та світові виробники пропонують широкий вибір борів, які розраховані як на універсальне застосування, так і призначені для вузькопрофільних операцій на дентині. До речі, в Україні придбати стоматологічні бори можна тут.

Види борів за матеріалами виготовлення

На сьогоднішній день види стоматологічних борів визначаються, в основному, за тим матеріалу, безпосередньо з якого їх виготовляють. Цей параметр впливає на кілька ключових факторів:

• робочу температуру;
• пластичність;
• довговічність;
• кількість обертів для тих чи інших операцій.

Існує 3-ри основних матеріали для виготовлення робочої частини бору:

1. сталь;
2. тверді сплави;
3. алмазна крихта.

Сталеві бори

Стандартні сталеві бори до сих пір складають основу інструментарію в більшості муніципальних стоматологічних клінік. Вони недорогі, практичні, легко замінні і універсальні для видалення старих пломб і препарування твердих тканин зуба. Класична форма бору має зазубрену кулясту структуру. Наконечник з дрібними насічками називається фініром, а гладкий бор - поліром.

Недоліком нержавіючої сталі є те, що використовувати свердло з такого матеріалу можна тільки на низьких швидкостях бормашини (до 12 тисяч обертів на хвилину). При прискоренні різко збільшується температура, що може привести не тільки до пошкодження здорової емалі, але і оплавлення самого металу, що неприпустимо.

Твердосплавні бори

Для високих швидкостей підходять так звані твердосплавні бори, матеріалом для яких служить карбід вольфраму. Таке цілісне свердло довговічніше, має меншу теплопровідність і дозволяє розширити сферу застосування. Спеціально для таких борів інженерами були розроблені такі форми наконечників:

1. грушоподібна;
2. колесовидна;
3. циліндрична;
4. конусоподібна.

Завдяки різноманітності форм, твердосплавні бори використовуються для наступних операцій:

• препарування каріозної порожнини;
• формування контуру дентину;
• створення підрізувань і гострих кутів під коронки;
• корекція зубних каналів;
• видалення некротичної тканини.

Алмазні бори

Найбільш дорогими є алмазні бори, назва яких є неточною:

1. По-перше, в якості заготовки для них використовується звичайний сталевий або нітридтитановий стрижень;
2. По-друге, алмазна крихта на робочу поверхню наноситься методом гальванізації, що збільшує показники абразиву, але різко знижує довговічність;
3. До того ж такий бор непридатний для препарування дентину, на відміну від свердла з твердого сплаву.

Ось список основних процедур, при яких використовується алмазний бор:

• створення контуру пломби на жувальній поверхні;
• розширення каріозних порожнин;
• інвазивна герметизація зубних каналів;
• підгонка зубів під вініри;
• обробка відреставрованих елементів.