Національний офіс з реформи деінституціалізації розповідає про основні міфи, які з'являються у суспільстві щодо реформи, та спростовує їх простими словами.
МІФ: Інтернати закриють, а діти опиняться на вулиці
ПРАВДА: Жоден інтернатний заклад не може бути закритий без оцінки потреб КОЖНОЇ дитини в ньому, аналізу наявних послуг у громаді.
Інтернат може припинити свою роботу тільки тоді, коли остання дитина знайшла свою родину чи пішла навчатись до навчального закладу з гуртожитком, або ж перейшла жити до малого групового будинку.
Інакше закрити інтернат не можна.
Як тільки ці умови будуть виконані, потреби в інституції просто не буде.
Тоді інтернат може трансформуватися у центр денного догляду, центр надання соціальних послуг, реабілітаційний центр, школу чи дитсадок тощо – все залежить від потреб конкретного регіону та громади.
Мета деінституціалізації – створити доступні й якісні послуги для сімей із дітьми. Суть реформи – надати ці послуги на місцях, тоді потреба в інтернатах відпаде сама по собі.
Наприклад, мамі-одиначці, що працює, не доведеться віддавати дітей в інтернат, де її дітей будуть годувати та доглядати. Адже сама вона не справляється з дитиною. В деяких країнах для них передбачений соціальний транспорт, що доставить дітей у школу, де для них організована група подовженого дня і харчування, а ввечері їх доставлять додому, де на них чекатиме мама.
МІФ: Тепер діти залишаться у родинах з батьками, які мають алкогольну залежність
ПРАВДА: Ніхто дітей до алкозалежних повертати не буде.
Як це насправді має бути? У роботі з такими випадками умовний “План А” - допомогти сім'ї подолати залежність, влаштуватися на роботу і могти дбати про себе та свою дитину.
Якщо соціальним працівникам не вдасться допомогти таким батькам подолати залежність та знайти роботу, таку дитину влаштують у іншу родину. Це – умовний «План Б».
Якщо і це неможливо – у малий груповий будиночок, в якому житиме до 10 дітей.
Через байдужість батьків та брак кадрів соціальних працівників (які мають допомагати сім'ям у скруті), відсутність груп продовженого дня та харчування у школах та інших послуг, такі діти потрапляють до інтернатів.
Вони не можуть бути всиновлені чи взяті під опіку (бо батьки не позбавлені батьківських прав) і роками живуть в інституціях. Так не має бути, адже основна мета реформи - щасливе дитинство дитини в родині.
Важливо, щоби через алкозалежних батьків дитина не провела все своє дитинство в інституції.
МІФ: Спеціалісти з інтернатних закладів опиняться без роботи
ПРАВДА: гарні спеціалісти будуть працевлаштовані.
У соціальний та освітній сфері з'являться нові місця для колишніх працівників інтернатів. Також вони матимуть змогу підвищити свою кваліфікацію.
Головна відмінність в їх роботі - надання сімейно-орієнтованих послуг.
Спеціалісти матимуть більше можливостей для надання якісної кваліфікованої та більш персоналізованої допомоги.
МІФ: Деінституціалізація – чергова спроба зекономити на наших дітях
ПРАВДА: навпаки, деінституціалізація потребує додаткових коштів, тому що всі послуги спочатку треба створити.
Лише після того, як вони будуть у громаді, де мешкає дитина та її родина, може йти мова про трансформацію інтернатів.
Але зрештою, виграють від реформи діти, бо вони зростатимуть у родинах, де їх люблять та дбають про них.
Про це повідомили у Житомирській ОДА
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: У Високівській громаді на ...
Наступна новина: Як вибрати хороше таксі?