Будинок сімейного типу в Коростені: звичайне життя незвичайної родини

Будинок сімейного типу в Коростені: звичайне життя незвичайної родини

31.08.18 11:20 0 502
Вже дев'ять років минає з того часу, як родина Волківських створила дитячий будинок сімейного типу. Шість років Лариса Волківська виховує дітей сама. Проте нещодавно родина збільшилася ще на двоє діток. Адже за словами багатодітної мами, діти – це найбільше щастя у її житті.

Про звичайне життя незвичайної родини нам розповіла Лариса Волківська. Це мама-вихователь, яка вже майже десять років займається вихованням дітей у дитячому будинку сімейного типу. Загалом у пані Лариси вже 10 дітей, проте троє вже є вихованцями-випускниками, а 7 діток наразі проживають однією великою родиною. Це Віталій (17 років), Юрій (17 років), Олексій (14 років), Міша (15 років), Андрій (11 років), Даша (5 років) та Богдан (10 років).

- Скільки років у вас вже існує дитячий будинок сімейного типу?

- Ось у вересні вже буде 9 років, як ми з чоловіком створили дитячий будинок сімейного типу. Троє дітей вже випустили, - розповідає пані Лариса.

- Можливо, вже й онуки є?

- Ні, ще немає. Бо діти ще молоді, ще не поспішають.

- Розкажіть, як ви вирішили взяти діток на виховання?

- Перший ДБСТ у нас створила Ольга Моїсеєнко. Моя сестра Людмила Висоцька з нею товаришувала і почала ходити, спілкуватися з її дітками. Одного разу і мене позвала до них у гості. А потім сестра сказала, що теж буде відкривати дитячий будинок сімейного типу та брати дітей на виховання. А через рік і ми наважилися опікуватися дітками. Адже весь цей час теж ходили до них, спілкувалися.

- Рішення про створення ДБСТ приймали разом з чоловіком?

- Так, спочатку ми створили прийомну сім'ю і взяли на виховання та спільне проживання четверо дітлахів. Потім до нас приїжджала комісія органів соцзахисту і в нас тоді запитали, чи не хочемо ми створити ДБСТ. Проте нашій прийомній родині тоді було десь півроку. Ми вирішили, що ще з півроку почекаємо, а тоді будемо вирішувати. І через рік створили ДБСТ. У нас у родині було 7 дітей: 6 хлопчиків і 1 дівчинка.

- Які труднощі виникали у вас виникали?

- Спочатку було важко наважитися на такий крок. Навіть страшно в деякій мірі. Але тоді з чоловіком подумали, що ми все одно допомагаємо сестрі з дітьми. Ми ж теж можемо допомогти й іншим діточкам. Звичайно, виховувати дітей важко, адже всі різні, до кожного потрібен свій підхід. Проте зараз всі стали рідними, з ними так цікаво. Я дуже вдячна страшим, які вже випустилися, що вони не забувають нас і приїздять додому.

- Ви зараз самостійно виховуєте 7 дітей? Як справляєтесь?

- Так, шість років тому втратила чоловіка. Діти мене дуже підтримували, допомогли пережити горе. Словами це не розказати. Вони завжди поряд зі мною, навіть чергували біля мене.

- Як допомагають вам ваші діти?

- Ми багато всього робимо разом. Я завжди відчуваю їх підтримку та допомогу. Ось на днях влаштовувала найменшу Дашу до садочка, ходили в поліклініку. Прийшли додому, а вони навіть обід самі приготували. І дуже припрошували мене їсти. Це так приємно. Вони ж всі рідні. В мене питають: скільки дітей? А я відповідаю – десять. Як десять? Отак, десять і всі мої.

- Як готуєте для великої родини, чи є улюблені страви для всіх?

- Смаки у всіх різні. Спочатку дивно було, коли дитина могла якусь їжу заховати. При цьому запитували, не сварили, чому так зробила, може голодна дитина. А у відповідь чули, що це на завтра. Ми завіряли, що завтра теж буде, що їсти. Але час на адаптацію до нормального сімейного життя потрібен кожному. Зараз же навпаки зву їсти, ніхто не йде. Через певний час знову зву, бурчать «скільки можна їсти», але йдуть. (сміється – прим.)

- Усі діти навчаються в одній школі?

- Так, у нас поряд і школа, і садочок. Дуже зручно, що все біля нашого будинку.

- У вас приватний будинок. Чи є домашні тварини?

- У нас і собачка, і котики, і кролі, і навіть гуси з качками. Старші хлопці сказали, що хочуть завести кролів. Я їм пояснювала, що за ними треба доглядати, годувати, чистити їм кліточки. Запевнили, що все будуть робити. Взяли. Але доглядають за ними справно. Так і качок з гусьми спочатку взяли 20, потім зробили для них хлів. Потім ще взяли, і тепер в нас 140 птиць. Але вони всі до них бігають, заглядають. Їм це цікаво. А я рада, що на цей час полишають телефони, планшети і забувають про Інтернет.

- Ви нещодавно взяли в родину ще двох діток?

- Трохи більше місяця, як наша сім'я знову збільшилася. До нас прийшли Андрій та Даша. Тепер у мене як і на початку 6 хлопчиків і одна дівчинка. Мені з хлопцями якось простіше, впевненіше. Можливо, через те що своїх двоє синів. Вони зараз нам допомагають добудовуватися. Хлопці разом зі мною гіпсокартон крутять, шпалери клеїмо. Мені є заради кого жити.

- Як ви разом проводите дозвілля, можливо, якісь свята влаштовуєте?

- Завжди відзначаємо дні народження, для іменинників у нас завжди свято. А ще полюбляємо сімейні пікніки. Часто ми їздимо на шашлики на природу.

- Вдячні вам за розмову та знайомство з вашою родиною.

- Приїжджайте до нас в гості!

Про це повідомили у Житомирській ОДА
Автор: УкрЗахідІнформ .
ОЦІНИТИ НОВИНУ
3 (голосів: 0)

КОМЕНТАРІ