Багато людей, які страждають на інфекційні та запальними захворюваннями органів сечовипускання, такими, як цистит, нефрит і уретрит, давно відкрили для себе Канефрон — препарат, призначений для терапії подібного роду недуг. Цей засіб містить в собі тільки натуральні рослинні компоненти, і його відрізняє порівняно невелике в порівнянні з синтетичними препаратами кількість протипоказань та побічних дій. Препарат випускається у двох лікарських формах.
Канефрон: історія
Канефрон має давню історію використання. Ліки були розроблені ще в 30-х роках минулого століття в Німеччині й з того часу користуються заслуженою повагою у пацієнтів. Препарат успішно застосовується протягом майже століття, і це найкраще свідчення його безпечності та ефективності.
Як правило, для лікування інфекцій сечостатевих органів використовуються антибіотики та протизапальні засоби. Однак у порівнянні з антибіотиками та протизапальними ліками у Канефрона менше побічних дій, і він надає щадне дію на нирки. Хоча в разі загострення інфекційних процесів (при наявності ознак інтоксикації) він навряд чи зможе їх замінити.
Склад
До складу Канефрона входять компоненти 3 лікарських рослин в однаковій пропорції:
- золототисячника;
- розмарину лікарського;
- любистку.
Ці представники флори ростуть всюди в Євразії, і використовуються в народній медицині вже протягом багатьох століть. Золототисячник застосовується як проносне, для підвищення апетиту, як протиглисний засіб і засіб від екземи. Добре відомі також його здатності в лікуванні сечового міхура і нирок. Розмарин лікарський має жовчогінну дію, також він сприяє посиленню серцевих скорочень, знімає стрес і нервову напругу. Любисток має сечогінні властивості, стимулює апетит і знімає кишкові кольки.
Кожна з цих рослин може надавати специфічний ефект на організм, але зібрані разом в складі одного препарату, вони доповнюють дію один одного. У розмарину і золототисячника для приготування препарату використовується верхня частина рослини, а у любистку — корінь.
Біологічно активні речовини
Терапевтичний ефект Канефрону забезпечує унікальний комплекс біологічно активних речовин, що містяться в рослинних компонентах. Ці речовини включають:
- ефірні масла;
- фенолкарбонові кислоти;
- флавоноїди;
- глікозиди;
- фенольні кислоти;
- алкалоїди;
- розмаринова кислота;
- фталіди;
- гіркоти.
Найбільшу користь при лікуванні хвороб сечовидільної системи приносять ефірні масла, розмаринова кислота, флавоноїди та фенолкарбонові кислоти.
Ефірні масла надають розширюють кровоносні судини нирок і цим підсилюють кровообіг в тканинах цих органом. Крім того, вони мають сечогінну дію, уповільнюють процес всмоктування води та натрієвих солей. Посилення виведення води з організму при цьому не супроводжується втратою калію, що не змінює водно-сольовий баланс. Розмаринова кислота та флавоноїди, що містяться в Канефроні, мають протизапальну дію, сприяють розслабленню гладких м'язів, завдяки чому виробляють спазмолітичний ефект. Фенолкарбонові кислоти підвищують осмотичний тиск в нирках.
Лікарські властивості
Канефрон володіє наступними лікарськими властивостями:
- сечогінною;
- протизапальною;
- антибактеріальною;
- спазмолітичною.
Препарат також знижує кількість білка, що виводиться з сечею, усуває набряки.
Показання до застосування
Препарат підходить як для лікування запалень органів сечовидільної системи, так і для антибактеріальної терапії. Він рекомендується призначати при наступних хронічних формах захворювань сечовивідної системи:
- пієлонефрит;
- гломерулонефрит;
- цистит;
- нефрит;
- уретрит.
При гострих інфекційних захворюваннях препарат рекомендується використовувати спільно з антибактеріальними лікарськими засобами. При профілактиці запальних захворювань можна використовувати ліки в якості єдиного терапевтичний засіб.
Висновки
Канефрон — досить ефективний препарат, що підтверджується думкою як лікарів, так і пацієнтів. Однак він відноситься до засобів тривалої дії, що вимагають тривалих курсів прийому, і тому не можна очікувати, що він подіє вже на наступний день.