Дюбелі для термоізоляції: що потрібно знати?

Проблема тепловтрати будинків через дах і зовнішні стіни вперше була відзначена європейськими інженерами та будівельниками ще в 70-і роки минулого століття. Відтоді було розроблено чимало систем утеплення, а на ринку кріплення міцно закріпився дюбель для ізоляційних матеріалів. Дюбель-гриб, дюбель-парасолька, дюбель для ізоляції, дюбель для утеплювача — це все назва одного і того ж виду кріплення, попит на який в Україні з кожним роком тільки зростає. До речі, за доступною ціною ви можете придбати дюбель пластиковий в магазині vikbud.ua.

Призначення дюбелів для термоізоляції

Основним призначенням пластикових дюбелів є кріплення твердих (полістирол, пінопласт, поліуретан) і м'яких ізоляційних матеріалів (скловата, мінеральна вата) до основи з пінобетону, бетону, каменю, пустотілої та повнотілої цегли. А якщо говорити простіше, то саме від щільності й надійності кріплення утеплювачів до фасаду будівлі залежить те, наскільки тепло та комфортно в будинку буде в зимовий період.

Дюбель для термоізоляції представляє собою пластиковий стрижень, одна сторона якого закінчується великою перфорованою головкою у формі диска. Завдання останньої — надійно притиснути ізоляційний матеріал до стіни та захистити кріпильну деталь від провалювання. Крім того практично кожен дюбель для теплоізоляції має розпірні ребра по всій довжині стрижня. Вони забезпечують кріпленню велику жорсткість.

До різновидів фасадного дюбеля відносяться:

• Дюбель-грибок з пластиковим цвяхом. Призначений для монтажу малих по вазі утеплювачів. До його переваг відносять можливість встановлювати поверх термоізоляційного шару як важкі облицювальні матеріали, так і наносити легку штукатурку. До недоліків — меншу, в порівнянні з металом, міцність кріплення.
• Дюбель з металевим цвяхом. Міцний, надійний кріпильний елемент, який не має обмежень у виборі облицювального матеріалу, але є провідником холоду, знижуючи теплоізоляційні показники фасаду.
• Дюбель для фасаду з металевим цвяхом і термоголовкою. Володіє всіма перевагами попереднього різновиду кріпильної деталі, але ефективно запобігає появі теплових мостів.

Пластиковий дюбель для фасаду може виготовлятися з різних матеріалів:

1. Поліаміду. Це найкращий варіант, який, правда, дорожчий будь-якого іншого. Поліамід витримує різкі перепади температур, не «зменшується» на холоді та не «тече» в спеку.
2. Поліпропілену. Це надійний і досить недорогий варіант. Поліпропілен добре переносить перепади температур, але при цьому якість кріплення повністю залежить від марки матеріалу. Тому купувати деталі потрібно виключно у перевірених виробників.
3. Поліетилен. Хоча дюбелі з нього і є найпопулярнішими, особливу увагу при покупці потрібно звернути на сировину, використану у виробництві. Ідеально, якщо це буде поліетилен первинної переробки, в такому випадку за надійність кріплень переживати не варто. А ось сподіватися, що дюбель з поліетилену вторинної переробки не випаде з гнізда в самий невідповідний момент, не варто. У будь-якому випадку, стверджувати, що дюбель, виготовлений із вторинної сировини гірше, ніж з первинної, некоректно. Вторинний поліпропілен теж може бути підвищеної ударостійкості та зберігати свої властивості у широкому діапазоні температур, але при цьому бути значно дешевшим. Єдине, чого беззастережно слід уникати — це деталей, виготовлених з суміші вторинного та первинного пластику. Спрогнозувати їхню поведінку в різних умовах майже неможливо.

Залежно від товщини теплоізоляційного матеріалу використовуються дюбелі різного розміру: їх довжина може варіюватися в межах 80 - 300 мм, діаметр стержня зазвичай становить 10 мм, а діаметр розпірної зони — від 20 до 90 мм.

Монтаж

Монтаж дюбеля для пінопласту відбувається у декілька етапів:

• розмітка місця для монтажу;
• висвердлювання отвору через шар термоізоляції;
• вдавлення дюбеля;
• забивання розпірного цвяха по повній фіксації деталі;
• кріплення захисної кришки та капелюшка.