Історія Харківського заводу «Електроважмаш»

Історія заводу «Електроважмаш»: від малогабаритної пральної машинки до найпотужнішого турбогенератора
Відразу варто відзначити, що продукція заводу «Електроважмаш» користується попитом у всьому світі — ЄС, Індія, Казахстан, Панама, Мексика і багато інших (детальніше читайте тут: https://ukurier.gov.ua/uk/articles/konkuruyemo-na-rivnih/). Але з чого все починалось? Нумо розберімося.

Історія ДП Завод «Електроважмаш»:

• Історія заводу «Електроважмаш» починається майже через рік після закінчення Другої світової війни, коли «совок» тільки відходив від наслідків руйнівних подій на своїй території. Саме квітень далекого 1946 року вважається стартовою точкою відліку історії знаменитого харківського підприємства, оскільки тоді уряд підписав указ про будівництво в Харкові на базі авторемонтних майстерень «Харківського електротягового заводу» (ХЕТЗ).
• У перший місяць зими 1947 року на заводі випустили 1-й тяговий електродвигун під назвою ДК 304Б, призначений для магістрального тепловоза ТЕ-1.
• Вже через два роки, а саме в 1949 році на заводі виготовили перші зразки тих самих тепловозних генераторів.
• Серійно ж їх почали виробляти в 1950 році. Саме з цього періоду «Харківський електротяговий завод» почав займатися комплектною поставкою електрообладнання, при цьому ставши єдиним в «совку» підприємством, яке розробляло і постачало тягові електропередачі тепловозів.
• У 1953 році підприємство перейменували на «Державний Союзний Харківський завод тепловозного електрообладнання».
• 1954 рік ознаменувався тим, що одночасно з виробництвом тепловозного електрообладнання харківський завод почав виробляти турбо- і гідрогенератори, а вже через 4 роки на підприємстві освоїли та почали випускати прокатні двигуни постійного струму. Варто відзначити, що також в 1954 році завод виготовив 3 перших гідрогенератори підвісного типу, які мали потужність 15 МВт, А призначені вони були для Езмінської ГЕС. Також на заводі освоїли виробництво турбогенераторів для АЕС і ТЕС.
• Уже через рік «Державний Союзний Харківський завод тепловозного електрообладнання» виготовив перших 4 гідрогенератора, які мали потужність 52 МВт, а призначалися вони для Каховської ГЕС.
• У грудні 1958 року на харківському заводі збудували перший турбогенератор, потужність якого вже була 200 МВт. Варто відзначити, що в нинішній час цей турбогенератор досі працює на Північній ГРЕС, розташованій в Азербайджані.
• Липень 1959 року також є знаковим періодом в історії заводу, оскільки саме тоді він отримав ім'я «Електроважмаш», яке носить і через 60 років. В цей же рік харківське підприємство випускало тягові генератори та електродвигуни для тепловозів ТЕ-3.
• Однак в кінці зими (лютий) 1961 року Рада Міністрів УРСР видала постанову, в якому підприємству присвоювалася розширена назва, а саме Харківський завод «Електроважмаш» імені В. І. Леніна.
• У 1962 році харківський завод виготовив перший турбогенератор типу ТГВ-300, який мав потужність 300 МВт і безпосередньо водневе охолодження.
• У липні 1966 року «Електроважмаш» був відзначений найвищою «совковою» нагородою, а саме ордена Леніна.
• Грудень 1970 року став справжнім проривом і стрибком для харківського заводу, оскільки саме тоді там виготовили унікальний турбогенератор, який мав потужність 1000 МВт.
• У 1987 році підприємство випустило першу малогабаритну пральну машинку, яка отримала ласкаву назву «Харків'янка».
• Через рік після здобуття Україною незалежності на «Електроважмаші» почали виробляти електрообладнання та електродвигуни для трамваїв, тролейбусів, а також великогабаритних автомобілів.
• Вже в 1994 році завод освоїв виробництво двигунів для електровозів, а електрообладнання, призначеного для дизель-поїздів і дизель-електростанцій.
• 1995 рік ознаменувався тим, що на підприємстві створили турбогенератор потужністю 120 МВт, який мав повітряне охолодження.
• На початку нового тисячоліття розроблений (2001 рік) і випущений (2002 рік) перший тяговий електродвигун АД-914, який призначався для роботи на електровозах ДС-3 (спільне виробництво дніпровського і німецького підприємств «Електровозобудування» і «Siemens»).
• Грудень 2006 року відзначився тим, що на «Електроважмаші» виготовили перший тяговий електродвигун ЕДП 810, який призначався для електровоза 2ЕС6 ТОВ «Уральські локомотиви».
• Серпень 2009 року — це час, коли харківський завод отримав авторське свідоцтво про реєстрацію комп'ютерної програми під назвою «Розрахунок евольвент 2009». Її розробниками стали працівники «Електроважмашу».
• В кінці літа 2011 року на «Електроважмаші» виготовили тяговий агрегат для російського тепловоза «Витязь». Цей рік також є знаковим для харківського заводу завдяки тому, що були укладені 2 фундаментальних контракти.
• Наступний 2012 рік примітний тим, що на «Електроважмаші» вперше застосували сучасний матеріал під назвою ветроніт, а зроблено це було для переклиновки обмотки статора гідрогенератора-двигуна СВО 1255 / 255-40УХЛ4.
• Через два роки, а саме у квітні 2014 року харківський завод відвантажив турбогенератор ТГВ-325, який був призначений для процесу модернізації енергоблоку No 5 на ТЕС «Аксу», що знаходиться в Казахстані. 2014 рік примітний ще й тим, що підприємство залучили до програми імпортозаміщення продукції, виробленої в Росії, а в березні наступного року «Електроважмаш» почав виконувати перший контракт за даною програмою.
• У лютому ж 2015 року харківський завод по праву отримав сертифікат відповідності IRIS.

Висновки

Історія заводу «Електроважмаш» налічує вже понад 70 років, а саме підприємство за ці роки примудрився не втратити в якості продукції, яку там випускають. Завод продовжує залишатися найважливішою деталлю життєдіяльності України та Харкова, без якої їх просто не реально уявити.