Олійник Артем Укрзалізниця мандрівка до чарівного Прикарпаття

Олійник Артем Укрзалізниця мандрівка до чарівного Прикарпаття

21.10.19 17:55 0 1921

Олійник Артем Олександрович – турист, блогер, який знайшов своє покликання у фінансовій аналітиці. Займаюсь трейдингом останні 7 років, що дає мені можливість мати вільний робочий графік і багато подорожувати. Я відвідав за цей час 21 країну світу, але хочу більше вам розказати про подорожі Україною.

Багато моїх знайомих вважає, що в Україні нічого цікавого немає, сервіс нульовий, тому краще їхати відпочивати в Єгипет або Туреччину. Якщо ви теж такої думки, то далі можете не читати.

Побувавши у різних країнах світу, можу із впевненістю вам сказати, що дійсно туризм в Україні тільки починає розвиватись, але у нас є безліч красивих місцин, прекрасних ресторанів і готелів з високим сервісом.

Сьогодні хочу трохи розповісти про свою подорож Прикарпаттям. Цей напрямок стає все більш популярним не тільки серед українських туристів, але і у гостей із-за кордону (особливо взимку). Іноземці просто у захваті від української їжі, розважальних програм і, безперечно, цін, що в рази нижчі, ніж на європейських курортах. Свою подорож я запланував на літо, але більшість місць прекрасні у будь-яку пору року. Я, Олійник Артем, Укрзалізницю для подорожей обираю не просто так. Для мене це найбільш комфортний вид транспорту, так як у дорозі можна нормально відпочити, поспілкуватись з сусідами по купе, а головне швидко і дешево дістатись до пункту призначення.

Так як я проживаю у Києві, то обрав поїзд 143 Київ – Ворохта, що прямує через Яремче, де я і оселився. Яремче – один із туристичних центрів Прикарпаття. Практично всі туристичні маршрути прямують через це місто. Звідси можна комфортно дістатись до Буковелю, поїхати на водоспад Гук чи піднятись на скелі Довбуша.

Для проживання я обрав приватну садибу, щоб можна було поспілкуватись з господарями і відчувати себе як удома. Свою подорож я спланував ще у Києві, тому точно знав, чим буду займатись кожного дня (так я думав спочатку, але не так сталось, як гадалось!). В перший день мого відпочинку я вирішив відпочити від дороги, прогулятись містом і помилуватись краєвидами. Якщо ви хочете побачити найбільш туристичне місце Яремче – йдіть на ринок біля водоспаду Пробій. Так історично склалось, що біля порогів водоспаду сформувався ринок, що вже багато років, а може навіть і століть приваблює туристів. Тут можна купити сувеніри, вишиванку, карпатські чаї, домашній сир, гриби, медовуху, вино та інші корисні і не дуже речі. Також тут знаходиться одна із родзинок Яремче – ресторан «Галичина», що у свій час був одним із найпрестижніших закладів у місті (зараз кількість кафе і ресторанів вражає – вибір є, а ціни більш ніж доступні). Прогулявшись центром і відвідавши ринок, вирішив повернутись додому, – а тут господарі приготували шашлик і розтопили баню – ось це я розумію, українська гостинність! Вечір був чудовий!

Наступного дня вирішив поїхати на Буковель. Проблем зі сполученням немає. На таксі можна за півгодини добратись, що я і зробив. Дорога до Буковелю просто прекрасна у всіх розуміннях: і природа навколо, і покриття (одне із найкращих в Україні, тому взимку можна їхати на лижі своєю машиною). Приїхати до Буковелю і не піднятись на підйомнику – це як побувати у Парижі і не побачити Ейфелевої вежі. За будь-якої погоди рекомендую це робити – влітку чи взимку, бо краєвиди просто неймовірні. Після прогулянки вирішив зайти у ресторан. Пообідав смачно, але ціни прирівнюються до хороших київських закладів, тому що орієнтовані в основному на туристів, які готові платити за колорит і смачну їжу. Повертався додому вже ввечері, замовив у господарів цілющий чан з карпатськими травами.

В центрі Яремче є багато точок, де пропонують екскурсійні тури. Вирішив скористатись послугами гідів і замовив екскурсію карпатськими водоспадами. Автобус був не дуже зручний, але попутники були веселі, тож екскурсія вдалась. Крім вже відомого мені водоспаду Пробій, побував на Женецькому водоспаді Гук, Труфанецькому (висота 36 метрів). Також заїжджали у село Кваси та на мінеральні джерела. Екскурсія була досить пізнавальна, побачив багато туристів іноземців, а також побачив як живуть люди у Прикарпатті.

Родзинкою мого туру мав бути підйом на найвищу гору України – Говерлу. Я готувався до цього кілька місяців і, якщо чесно, то це було основною метою моєї подорожі, але природа задумала інакше. Останні два дні мого перебування в Карпатах були зливи. Говерла так і лишилась непідкореною мною, але цей час я присвятив роботі, що теж було розумно. Бо крім того, що треба відпочивати, не зайвим буде інколи і попрацювати, а на свіжому гірському повітрі навіть думається краще. На Говерлу я обов’язково піднімусь – це буде ще один привід приїхати у цю красу!

Ваш невтомний шукач прекрасного, Олійник Артем

Автор: УкрЗахідІнформ .
ОЦІНИТИ НОВИНУ
5 (голосів: 28)

КОМЕНТАРІ