«Насправді йдеться не лише про депресивні регіони - це питання взагалі про регіональний розвиток, про політику згуртованості, про те, наскільки ми: громадські організації, експерти, Офіс Президента, Верховна Рада України, Уряд розуміємо, що ми спільно робимо, чи знаходимось на одній хвилі і чи розуміємо дії кожного. Тут взаємодія дуже важлива», - зазначив Дмитро Живицький.
За його словами, на часі два питання, які стосуються законодавства у сфері державної регіональної політики.
Так, є необхідність оновити Закон України «Про засади державної регіональної політики». Наразі існує проблема слабкого взаємозв'язку між стратегічним та бюджетним плануванням. Від часу ухвалення в 2014 році Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року в Україні так і не було закладено кошти на реалізацію загальноукраїнських цілей державної регіональної політики, а ДФРР не передбачає можливостей використання коштів на ці цілі, оскільки всі кошти ДФРР розподіляються за певними критеріями між регіонами. По суті держава, задекларувавши у своїх стратегічних документах певні важливі загальнодержавні цілі не визначила для цього джерел фінансування.
Тобто відсутній механізм практичної реалізації Державної стратегії регіонального розвитку.
Також не має єдиного підходу щодо розроблення та реалізації стратегічних документів на місцевому рівні. Фактично у різних громадах працюють різні проекти міжнародної технічної допомоги, що допомагають громадам створювати стратегії за різними принципами і шаблонами.
Існує проблема інституційного забезпечення регіонального розвитку, зокрема у переважній більшості регіонів відмічається низька ефективність діяльності агенцій регіонального розвитку.
Ще одним важливим питанням є відсутність якісного моніторингу та оцінювання реалізації державної регіональної політики, що дозволило б вчасно реагувати на проблеми розвитку регіонів.
З метою вирішення зазначених питань, удосконалення механізмів реалізації державної регіональної політики, підвищення її ефективності Мінрегіоном розроблено проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про засади державної регіональної політики (щодо комплексного удосконалення системи формування та реалізації державної регіональної політики)».
Також міністерство розробило нову редакцію проекту Закону України «Про стимулювання розвитку регіонів». Реагування на зростаючі диспропорції регіонального розвитку та невирішеність проблем депресивних територій, малих монофункціональних міст, сільських територій, гірських населених пунктів, прикордонних районів потребує специфічних інструментів політики.
Діючим законом України «Про стимулювання розвитку регіонів» визначені механізми стимулювання розвитку регіонів та подолання депресивності окремих територій – угоди щодо регіонального розвитку та програми подолання депресивності територій. Однак, наразі жоден з цих механізмів не працює. До цього часу не затверджено програми подолання депресивності територій.
Заходи державної підтримки щодо подолання депресивності є несистемними. За роки реалізації Закону України «Про стимулювання розвитку регіонів» лише одна територія – м. Токмак Запорізької області – отримала статус депресивної території. Потребують значного доопрацювання власне самі критерії визначення депресивності.
Дуже часто, коли говоримо про вирішення питань розвитку територій усе зводиться до будівництва та ремонту об'єктів бюджетної сфери. Таким чином, очевидною є необхідність модернізації Закону України «Про стимулювання розвитку регіонів» з урахуванням кращого досвіду ЄС, розроблення конкретних інструментів, що сприятимуть розвитку малого та середнього підприємництва на таких територіях, інноваційних галузей, зростання доходів громадян.
На даному етапі важливо визначити нові ефективні механізми, які допоможуть реалізувати потенціал регіонів, використовувати їх конкурентні переваги, створювати нові точки зростання та, зрештою, досягти цілей Програми діяльності Кабінету Міністрів України.
«Вирішення цих та інших питань ми бачимо через законодавче врегулювання. При цьому дуже важлива комунікація, щоб Державна, регіональні і місцеві стратегії розвитку перекликались між собою. Адже дуже багато років в Україні приймались різні стратегії, які, зазвичай, були просто формальними документами. Навіть якщо використання коштів повинно було відповідати цим стратегічним документам, то завжди будь-яка дія дуже добре підлаштовувалась під стратегічні цілі, плани реалізації. Але досвід розвинених країн говорить про те, що жодних дій, не тільки по фінансуванню, а які не відповідають досягненню стратегічних цілей, не відбувається.
Є прекрасні приклади Польщі, Словенії, інших країн коли кожен по суті хто приходить на роботу розуміє, де його роль в реалізації цієї цілі. Роль кожного органу, будь-якої людини, посадової особи має бути чітко визначена і має бути розуміння того, чому він прийшов на роботу і що зробив для того, щоб ця ціль була досягнута, як ціль конкретної людини, так і ціль загальнодержавна», - сказав Дмитро Живицький.
Довідково
Підтримання парламентом законодавчих ініціатив дозволить:
- запровадити ефективну систему стимулювання розвитку проблемних територій на державному та регіональному рівнях;
- підвищити рівень конкурентоспроможності регіонів;
- забезпечити подолання безробіття, насамперед на проблемних територіях;
- суттєво активізувати підприємницьку діяльність;
- поглибити взаємодію Уряду та регіонів щодо вирішення проблем загальнодержавного та регіонального значення на територіях;
- стимулювати міжрегіональну взаємодію.
Про це повідомили у Тернопільській облдержадміністрації
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: Комітет Палати ...
Наступна новина: У Великій Британії головний ...