Майже кожна людина знає про негативний вплив підвищеного артеріального тиску (АТ) на організм, але не всі вважають за потрібне контролювати його і тримати в нормі. Рівень АТ є одним з основних показників здоров'я людини. Зміна рівня артеріального тиску (підвищення або зниження) найчастіше супроводжується зміною самопочуття, що і є причиною звернення за медичною допомогою.
Діагностика
Сьогодні існує 3 основні методи, які дозволяють визначити наявність артеріальної гіпертензії (АГ) у людини, це:
- вимірювання артеріального тиску;
- обстеження;
- електрокардіограма.
Найпростішим, самим швидким і доступним способом є вимірювання артеріального тиску за допомогою тонометра.
Лікування
При виявленні неодноразово фіксується підвищений рівень артеріального тиску необхідно звернутися до фахівців (терапевта, кардіолога) для постановки діагнозу і призначення лікування. Для зниження негативного впливу АГ на організм потрібно строго слідувати призначеній терапії. По можливості дотримуватися основних принципів і положень антигіпертензивної терапії:
- зміна способу (якості) життя, що вимагає від пацієнта прояви сили волі та дисциплінованості;
- нормалізація режиму праці та відпочинку з достатнім нічним сном;
- заборона ненормованого робочого дня, роботи в нічну зміну і без вихідних днів;
- контроль над професійними факторами (нормуванням вібрації, шуму, НВЧ-випромінювання, хімічних шкідників);
- обмеження кухонної солі до 4-5 г в день, збагачення раціону калієм і кальцієм;
- відмова від переїдання, збереження або відновлення ідеальної маси тіла;
- усунення гіподинамії (інтенсивна ходьба або інші фізичні вправи протягом 30-40 хв не рідше 3-4 разів на тиждень, бажано щодня);
- відмова від куріння;
- зменшення вживання алкоголю — не більше 20-30 г чистого етанолу в день для чоловіків (відповідає 50-60 мл горілки, 200-250 мл сухого вина, 500-600 мл пива) і 10-20 г для жінок.
Медикаментозну антигіпертензивну терапію, наприклад, препаратом Небівал, слід проводити з постійним контролем артеріального тиску. Для цього необхідно регулярно проводити вимірювання артеріального тиску за допомогою тонометра в домашніх умовах і реєструвати його показання в щоденнику самоконтролю.
При відсутності лікування або його неефективності загибель пацієнтів зі швидкопрогресуючою АГ наступає протягом 6-12 міс. Причинами летального результату при АГ найчастіше є:
- гострий інфаркт міокарда;
- гостра серцева недостатність;
- мозкові інсульти;
- хронічна ниркова недостатність.
АГ призводить до значного підвищення ризику розвитку серцево-судинних ускладнень. Смертність нелікованих хворих з систолічним АТ понад 160 мм рт. ст. і діастолічним АТ вище 100 мм рт. ст. у 2-4 рази вище в порівнянні з тими, хто отримує антигіпертензивну терапію.
АГ в похилому віці є більш суттєвим фактором ризику ускладнень, ніж у молодому віці. При АГ I ступеня тяжкості у людей у віці 25-35 років ризик виникнення ускладнень з боку серцево-судинної системи менш як 11 % протягом 10 років. Цей ризик у людей більш похилого віку (55-74 років) він перевищує 30 %.
Крім того, відзначається позитивний взаємозв'язок між рівнем артеріального тиску і показником загальної смертності: чим нижче систолічний або діастолічний АТ (незалежно від віку людини), тим нижче показник смертності, і навпаки. При підвищенні значень АТ на кожні 10 мм рт. ст. збільшується також і ризик ускладнень з боку серцево-судинної системи, приблизно на 10 %.