Як новинні агрегатори перетворилися в мультимедійні канали?

Одну і ту ж новину можна прочитати на декількох сайтах. Одна і та ж новина на різних сайтах може відрізнятися за розміром, набором фактів і додатковим матеріалом. Одна і та ж новина з'являється на різних сайтах майже в один і той же час. Ви запитаєте: "Чому?".

Як тиражуються новини?

Багато новинних сайтів ми називаємо агрегаторами, тому що вони створені для швидкісної публікації новин з різних джерел. Як правило, агрегатори на 90 % складаються з новин, які були написані зовсім іншими людьми та ЗМІ. Самі ж агрегатори практично не виробляють власного контенту. Яскравим прикладом даного роду інформаційного ресурсу є UKR.FM. Даний агрегатор транслює новини та котирування новин України та світу в режимі реального часу 24/7 без модерації. Обробляються найсвіжіші новини за допомогою програм з елементами штучного інтелекту та додаються на сайт у відповідний розділ.

Взагалі створення агрегаторів було модним трендом на початку 2000-х років. Одним з перших, хто почав ретранслювати чужі новини був, мабуть, «Корреспондент.нет». Редакція цього сайту була невеликою, вона складалася з професійних редакторів, які проводили селекцію та обробку кожної новини. Спочатку сайт наповнювався новинами, зробленими традиційними інформаційними агентствами - «Інтерфакс», УНІАН, «Українські новини» та іншими.

Інформагентства продають агрегаторами права на републікацію своїх матеріалів. При цьому в договорах між згаданими ЗМІ вказується, що публікувати новини зі стрічок інформагентств можна виключно з посиланням на першоджерело і з затримкою в часі. Наприклад, «Інтерфакс» вимагає, щоб його новина з'являлася на іншому сайті не раніше, ніж через 40 хвилин після того, як вона з'явиться в стрічці самого агентства. Однак багато сайтів ігнорують цю вимогу, а «господар» новини не завжди стежить за дотриманням пункту договору.

В результаті читач може побачити новина, створену інформаційним агентством, відразу на декількох інших сайтах майже одночасно.

Ті сайти, які не купують новини в інформагентств, передруковують новини з новинних агрегаторів, але посилаються вже не на агентство, а на агрегатор. І таким чином новина, створена агентством, розлітається інтернетом, і саме першоджерело вже годі й знайти. А якщо сюди додати ще й активну роботу блогерів, то відповісти на питання, хто ж написав ту чи іншу новину, стає дуже складно.

Часто в процесі перероблення кількома сайтами однієї та тієї ж новини відбуваються такі значні зміни, що правдивість і якість інформації істотно знижується. Власне, так з новини народжується плітка. І лише серйозний та якісний агрегатор контролює якість контенту.

Такий підхід до розкручування новинного ресурсу (за рахунок чужих новин) дав можливість агрегаторами стати дуже популярними. Їх робота й зараз залишається дуже популярною. Річ у тому, що підписка на стрічку будь-якого інформагентства коштує кілька тисяч гривень, що, природно, жоден простий читач не тільки не може собі дозволити, а навіть не побачить в цьому ніякого сенсу. Щоб читати новини, будь-яка людина знайде багато інших невитратних способів.

Також новинні сервіси давно почали надавати пошуковики та портали. Відомі приклади новин: від Google, Yahoo, Yandex, Ukr.net. Ці компанії публікують новини звідусіль — і з інформагентств, і з агрегаторів.

Коли конкуренція на ринку новин зросла багаторазово, агрегатори знайшли спосіб запропонувати читачам інший контент, адже стало очевидно, що одних новин для підтримки популярності недостатньо. Вони пішли в ВЕБ 2.0.

Що таке ВЕБ 2.0 і до чого тут агрегатори новин?

ВЕБ 2.0 - це не що інше, як залучення користувачів у створення контенту та його поширення. Агрегатори, що розвинулися на чужих новинах, пішли по шляху створення контенту спільно з користувачами, а також редакції агрегаторів створюють свій власний контент. Цим контентом можна вважати:

• коментарі;
• блоги;
• думки;
• огляди;
• мультимедіа (фото та відео, в тому числі призначені для користувача);
• опитування та голосування.

Завдяки такій різноманітності контенту, агрегатори придбали своє власне обличчя, стали брендами, навколо яких формується спільнота користувачів і читачів.

Основою таких ресурсів залишаються новини, вони сильно просунулися, тому що включають в стрічки новин матеріали з інших сайтів, журналів, блогів та ЗМІ. З появою смартфонів і планшетних комп'ютерів агрегатори одними з перших почали створювати додатки для мобільних гаджетів, щоб читачам було зручно споживати новини та оригінальний контент через мобільні пристрої.

За останні роки розширилася й аудиторія, збільшився доступ людей до інтернету, а слідом за цим зросли редакції агрегаторів, тому зараз називати їх так вже не цілком коректно. Редакторський і журналістський склад виробляє набагато більше оригінального контенту, оскільки читачі давно побачили схожість між новинами на різних сайтах і вимагають чогось нового. І вони це отримують.

Наступним етапом розвитку агрегаторів, можливо, стане більш явну відмінність їх один від одного. Залишаючись на одному конкурентному полі, ці ресурси будуть відбудовуватися, збільшуючи глибину перероблення новин, посилюючи мультимедійну складову й так далі. Зрештою, такі сайти частково замінюють собою телебачення. У майбутньому вони складуть серйозну конкуренцію телебаченню. Сьогодні вони публікують відеосюжети телеканалів, а завтра почнуть знімати свої сюжети. А починалося все з банального передруку чужих новин...