Вячеслав Кантор народився в Москві 8 вересня 1953 року. У 1967 році закінчив Московський авіаційний інститут ім. С. Орджонікідзе (МАІ), отримавши спеціальність інженера-системотехніка. Там же, в МАІ, захистив дисертацію на тему «автоматичне керування космічними літальними апаратами» (1981 рік) і отримав вчений ступінь кандидата технічних наук.
Кар'єра
Поворотним від науки до бізнесу для Вячеслава Кантора став 1987 рік, коли стартував його перший бізнес-проект — комерційний центр «Композит», який займався продажем і установкою комп'ютерної техніки на промислових підприємствах.
Цей же напрямок діяльності простежується в його наступному місці роботи — в якості генерального директора російсько-американського спільного підприємства «Інтелмас» (інтелектуальні матеріали та системи) з 1989 по 1993 рік.
У 1993 році проводиться екологічний аудит привів Вячеслава Кантора і його команду на держпідприємство «Азот» - новгородський завод з виробництва мінеральних добрив. Побачивши перспективи в занедбаному підприємстві, Кантор створив акціонерне товариство «Акрон» і взяв участь в регіональному чековом аукціоні, де і купив понад 31 % акцій «Азоту». Так Вячеслав Кантор поклав початок тому, що в майбутньому перетвориться в ПАТ «Акрон» - одного з найбільших світових виробників і дистриб'юторів складної сільськогосподарської хімії.
Протягом чотирьох років, з 1996 по 2000 рік, В. Кантор виступав радником з питань економіки для Єгора Строєва, в той час — голови Ради Федерації Федеральних зборів РФ.
«Акрон» під керівництвом Вячеслава Кантора виходить на міжнародний ринок, починає займатися експортом і стає одним з найбільших експортерів добрив в країні. Сам Кантор активно розвиває логістичну мережу холдингу, взявши приціл на повну незалежність компанії.
З 2000 року Вячеслав Кантор використовував свої знання ринкової економіки та бізнесу для запуску Національного інституту корпоративної реформи (НДКР) - некомерційного та недержавного інституту, чия робота спрямована на розвиток економічних відносин між Росією і світом, поліпшення інвестиційного клімату в країні й допомоги вітчизняним виробникам в освоєнні міжнародних ринків.
Громадська діяльність:
- У 2005 році Вячеслав Кантор, завжди активно брав участь в житті єврейської громади в Росії, був обраний президентом Російського єврейського конгресу (РЕК), а також став главою організовано їм же фонду «Всесвітнього форуму пам'яті Голокосту», зайнятого проведенням міжнародних форумів, присвячених збереженню пам'яті про історичні події трагедії єврейського народу і просвітою в цій сфері.
- У 2006 році був створений Європейський єврейський фонд (ЕЕФ), покликаний сприяти розвитку єврейського життя в усіх його проявах в Європі, від освітніх програм до програм репатріації. Вячеслав Кантор, який на той час в Європі вже був відомий більше як Вячеслав Моше Кантор, виступив як один із засновників цього фонду.
- У 2007 році В. Кантор вперше — і першим з росіян — був обраний головою Європейського єврейського конгресу (ЄЕК). Відтоді Моше Кантор ще чотири рази обирався на цей пост більшістю голосів входять в конгрес представників від більш ніж 40 найбільших єврейських громад з різних країн Європи. Також у 2007 році Вячеслав Моше Кантор грунтовно занурився в питання глобальної міжнародної безпеки. За його ініціативою провідні експерти з ядерного питання об'єдналися в Міжнародний Люксембурзький форум щодо запобігання ядерної катастрофи. Сам Вячеслав Моше Кантор зайняв на ньому пост президента.
- У 2008 році разом з колишнім президентом Польщі Олександром Кваснєвським Кантор заснував Європейська рада з толерантності та взаємоповаги. З того часу Кваснєвського на посаді голови змінив Тоні Блер, а Моше Кантор продовжує займати пост президента.
- Почесний доктор Тель-Авівського університету, де в травні 2010 року був відкритий Центр Кантора з вивчення сучасного єврейства.