Регулятори фінансового ринку затвердили Стратегію розвитку фінансового сектору України до 2025 року

Регулятори фінансового ринку затвердили Стратегію розвитку фінансового сектору України до 2025 року

18.01.20 11:02 0 718
Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - регулятори), Міністерство фінансів України та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб затвердили Стратегію розвитку фінансового сектору України до 2025 року.

«Ми говоримо, що 5-7% економічного зростання на рік – це амбітна, але досяжна мета. Тепер ви можете побачити, яким чином ми плануємо її досягати в тій частині, яка стосується фінансового сектору. І я не бачу нічого нереального в цих планах, якщо кожен буде відповідально і професійно виконувати свої обов'язки», - наголосила під час виступу Міністр фінансів Оксана Маркарова.

Метою Стратегії є забезпечення подальшого реформування та розвитку фінансового сектору України відповідно до провідних міжнародних практик та імплементації заходів, передбачених Угодою про асоціацію між Україною та ЄС та іншими міжнародними зобов'язаннями України. Вона посяде місце Комплексної програми розвитку фінансового сектору до 2020 року, яка визначала пріоритетні реформи регуляторів протягом попередніх п'яти років.

Стратегія передбачає розвиток фінансового сектору за п'ятьма основними напрямами:

зміцнення фінансової стабільності;

сприяння макроекономічному розвитку та зростанню економіки;

розвиток фінансових ринків;

розширення фінансової інклюзії;

впровадження інновацій у фінансовому секторі.

Для подальшого зміцнення фінансової стабільності регулятори серед іншого спрямовуватимуть свої зусилля на посилення захисту прав кредиторів та інвесторів, запровадження плану дій BEPS, підвищення рівня корпоративного управління у фінансових установах, посилення вимог до їх внутрішнього контролю, удосконалення системи гарантування вкладів та виведення неплатоспроможних фінансових установ з ринку, впровадження ризик-орієнтованого нагляду за небанківськими фінансовими установами, регуляторних вимог у сфері регулювання та нагляду за банками та небанківськими фінансовими установами, передбачених Угодою про асоціацію між Україною та ЄС тощо.

Макроекономічний розвиток стимулюватиметься шляхом активізації кредитування малого і середнього підприємництва, зокрема фермерських господарств під заставу землі, усунення перешкод для перезапуску іпотечного кредитування, експортного фінансування. Іншими важливими завданнями за цим напрямом є виважена фіскальна політика, розвиток ринку небанківського кредитування, посилена координація дій Міністерства фінансів та Національного банку, запровадження II рівня та удосконалення регулювання III рівня пенсійної системи, розвиток внутрішнього ринку державних цінних паперів.

Для розвитку фінансових ринків регулятори працюватимуть над завершенням валютної лібералізації, створенням ліквідних ринків фінансових інструментів (деривативів, корпоративних акцій та облігацій тощо), дерегуляцією ринків небанківських фінансових послуг з низьким рівнем ризиків або тих, що не відповідають практикам ЄС, регулюванням страхової діяльності відповідно до Solvency II та принципів IAIS, забезпеченням правового регулювання страхових посередників, створенням на законодавчому рівні необхідних передумов для розвитку ринків кредитних спілок та надання послуг фінансового лізингу, модернізацією біржової та депозитарної інфраструктури, створенням Комплексної інформаційної системи моніторингу фондового ринку, застосуванням міжнародних стандартів функціонування інфраструктури ринків капіталу (вимог CSDR, EMIR, MIFID ІІ, MIFIR, PFM) тощо.

З метою розширення фінансової інклюзії будуть упроваджені стандарти ринкової поведінки фінустанов і розкриття інформації про фінансові продукти, активізовані цільові програми для підвищення фінансової грамотності населення, а також буде посилено захист прав споживачів, створено стимули для розвитку платіжної інфраструктури для безготівкових операцій, розширено і вдосконалено систему гарантування вкладів тощо.

Інновації у фінансовому секторі охоплюватимуть широкий спектр дій, серед яких, зокрема: розвиток системи віддаленої ідентифікації BankID, створення платформи для краудфандингу та венчурного капіталу, а також регуляторних “пісочниць” за типом sandbox, запровадження нових технологій для платежів та переказів, розширення доступу учасників фінансових ринків до публічних реєстрів, розвиток big data, blockchain та хмарних технологій тощо.

Таким чином, Стратегія передбачає проведення реформ в усіх сегментах фінансового сектору: на банківському ринку, в секторі небанківських фінансових установ, на ринках капіталу. Реалізація Стратегії дасть змогу створити за п'ять років прозорий, конкурентний, стабільний та високотехнологічний фінансовий сектор. За таких умов він стане драйвером сталого та інклюзивного розвитку економіки України та сприятиме підвищенню добробуту громадян через ефективне акумулювання та перерозподіл фінансових ресурсів в економіці.

Стратегія презентована 16 січня 2020 року за сприяння Проєкту USAID “Трансформація фінансового сектору”. Документ підписали Голова Національного банку України Яків Смолій, Міністр фінансів України Оксана Маркарова, Голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України Тимур Хромаєв, Директор-розпорядник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Світлана Рекрут, Член Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг Денис Ястреб.

Урядовий портал

Про це повідомили у Тернопільській облдержадміністрації
Автор: УкрЗахідІнформ .
ОЦІНИТИ НОВИНУ
3 (голосів: 0)
Попередня новина: Прикордонники Одещини ...
Наступна новина: Помпео: США перевірять ...

КОМЕНТАРІ