Як вибрати реабілітаційний центр для наркозалежних?

Сумна статистика така свідчить про те, що запит "Як вибрати реабілітаційний центр для наркозалежних?", стає все більш популярним. А це означає, що людей, які потребують допомоги такого роду, з кожним роком все більше і більше. Все більше і більше стає наркологічних клінік, реабілітаційних програм, екзотичних методів лікування залежності та, одночасно з цим, зростає число жертв цієї неоголошеної війни — війни людини із залежністю.

Коли в домі поселяється наркотик, туди приходять відчай, безсилля і сором. Про це не заведено говорити, цією проблемою ніяково ділитися, і, як правило, сім'ї, в які прийшла ця біда, виявляються в соціальній ізоляції. Ну а як сказати на роботі, де колеги "щебечуть" про успіхи й плани своїх дітей, «а моя дитина — наркоман»?! Неможливо зустрітися очима з сусідкою (там тепер тільки презирство і страх), неможливо піти до друзів (просто, більше не кличуть, адже кому охота спілкуватися з тим, хто завжди плаче?), нескінченні сварки з чоловіком (дружиною): «Це ти в усьому винен!», більше немає свят, сміху. Є тільки один нескінченний біль.

А на болі, як відомо, люблять наживатися. Гучні обіцянки, красиві фотографії, відгуки «постраждалих». «Виліковуємо наркоманію за два тижні безкоштовно і назавжди! Самі переконаємо, заберемо, відвеземо. Ви не впізнаєте свого сина (дочку)» і т. д., і т. п. І сім'я готова повірити у що завгодно, лише б перестати жити в цьому пеклі, повернути «свого колишнього хлопчика (дівчинки)».

Але вибирати наркологічний центр Вінниця слід більш, ніж уважно. Далі, ми безпосередньо розглянемо як це правильно зробити.

Етапи реабілітації наркоманів

Реабілітацію наркозалежних умовно можна розділити на два етапи:

1. медична реабілітація;
2. соціально-психологічна реабілітація.

На першому етапі усувається абстинентний синдром, знімається ломка, проводиться детоксикація організму. Цей етап може тривати від кількох днів до кількох місяців, і в цей час людина повинна перебувати під наглядом лікаря-нарколога та, в деяких випадках, психіатра. Тому бажано, щоб ця частина реабілітації відбувалася в стаціонарі.

Далі настає етап соціально-психологічної реабілітації. Слід розуміти, що цей етап довгий і дуже складний. Для повноцінної реабілітації потрібно не менше 12-18 місяців. Звичайно, бувають винятки, але вони лише підтверджують правило. Тому при виборі реабілітаційного центру, слід розуміти, що поєднати ці два етапи в одному місці практично неможливо. На те є багато причин. І одна з них полягає в принципово різному поясненні причин виникнення наркоманії та в принципово різній оцінці самого цього явища: медики вважають наркоманію хворобою, а психологи та педагоги говорять про спотворене розуміння норм, яке призводить до конфліктів, соціальну ізоляцію і, як наслідок, до наркоманського способу життя (агресивна поведінка, небажання вчитися і працювати, брехня, злодійство, кримінальна спільнота і т. д.) А, як відомо, для того, щоб викорінити проблему слід прибрати її причини. І від того, що ми вважаємо причиною, будуть залежати й методи, якими ми з цією причиною будемо боротися.

Якщо ми заявляємо про наркоманію як про хворобу, то і боротися з нею слід медичними засобами. І, безумовно, при деяких психічних захворюваннях людина знаходить полегшення в наркотиках і алкоголі. В даному випадку, в основі її залежності лежить хвороба, яка потребує постійного медичного контролю. Але, в більшості випадків такий підхід знімає з людини будь-яку відповідальність за своє життя й перекладає її на плечі сім'ї та медиків. І в цьому місці порочне коло наркозалежності замикається. Якщо ж ми говоримо про наркоманію як про соціальну хворобу нашого суспільства, як про «онкологію» душі людини, то й засоби реабілітації необхідні психолого-педагогічні.

Поміж таких засобів має бути кваліфікована психологічна та психотерапевтична допомога, всілякі педагогічні та соціальні ресурси:

• трудова зайнятість і навчання;
• інтелектуальний та культурологічний розвиток;
• спорт;
• підтримуюча спільнота;
• можливість особистісного розвитку і росту;
• «майданчики» та залучення сімей наркозалежних в процес реабілітації їх рідних;
• допомогу сім'ям в подоланні співзалежності.

Тому при виборі реабілітаційного центру, слід запитувати не про наявність басейну або восьмиразового харчування, а уважно дивитися які фахівці працюють в цьому центрі, дізнатися про можливості приватної розмови з людьми, які цю реабілітацію пройшли та використовувати цю можливість, бажано приїхати й подивитися реабілітаційний центр. Крім усього іншого, слід розуміти, що такого роду реабілітація не може бути безкоштовною. Якщо в реабілітаційному центрі працюють висококваліфіковані фахівці, то вони мають право отримувати гідну зарплату за свою працю. А після того, як вибір зроблено, наберіться терпіння, адже реабілітація наркозалежних — це довгий і дуже складний шлях.