Білоруські робочі сказали своє слово на вулицях і обіцяли повернутися

Як повідомляє інформаційний портал "Акценты": Тисячі білоруських робітників вийшли на мирний протест по всій країні. Вони зажадали зупинити насильство та провести нові чесні вибори, інакше — страйк. Якщо заводчани перестануть працювати та об'єднаються, це може покласти край режиму Лукашенка.

За відсутності інтернету в країні робочі стали збиратися в курилках і ділитися один з одним новинами. Їх шокували знущання силовиків над мирними демонстрантами. Серед затриманих виявилися їх колеги та родичі, яких не можуть знайти вже яку добу.

Мені 33 роки. Я за все життя так не плакав, як за ці чотири дні. У мене дідусь. Його німці вивезли до Німеччини. Він мені таких страшних речей не розповідав, як я почув за ці чотири дні

, — розповів інженер Мінського тракторного заводу.

Робочі ж відчувають себе приниженими та обдуреними. Вони не вірять, що на виборах переміг Олександр Лукашенко. Робітники кажуть, що віддавали свій голос за альтернативних кандидатів, переважно за Світлану Тихановську.

Я вважаю, що Лукашенко програв, причому з тріском. Нехай забирається з нашої країни. Це все, чого я хочу

, — сказав один працівників Мінського метрополітену.

Перші стихійні збори робітників проходили всередині заводів, і як правило, в обідній час або після зміни. Народжувалися перші вимоги до влади — зупинити насильство, відпустити всіх затриманих, включити інтернет, провести нові чесні вибори. До робітників виходило начальство і вступало в дискусію. Розмови не виходило.

Ситуація в країні загострювалася. До кінця тижня протестною лихоманкою були охоплені кілька десятків білоруських підприємств. Серед них — такі гіганти як: МТЗ, МАЗ, БелАЗ, БМЗ, «Білоруськалій», «Нафтан», Мозирський НПЗ, «Гродно Азот», «Белшина» та інші. Це містоутворюючі підприємства, які приносять в бюджет валюту. Тільки нафтопереробні заводи за минулий рік виручили на двох $ 7,7 млрд.

Так співпало, але після масових протестів робітників перестали хапати та бити демонстрантів. З в'язниць стали відпускати затриманих. Влада стала імітувати інтерес до діалогу. Лукашенко висловився про протести заводчан у своїй манері.

Як мені доповіли, на МАЗі або МТЗ був один приклад: там 20 осіб вирішили висловити свою думку, кинули роботу та пішли. Завідуючий виробництвом каже: добре, йдіть хлопці, у мене людей вистачає, вся ця зарплата ось цих людей. Вони розвернулися, і повернулись на роботу

, — сказав він.

Його слова розлютили робітників. У п'ятницю на МТЗ вже не працювала кілька цехів. На тракторний завод приїхав прем'єр-міністр Роман Головченко. Він відмовився спілкуватися з обуреним колективом у присутності преси. Тоді тисячі робочих рушили колоною до Будинку уряду.

По дорозі до протестуючих робочим приєдналися тисячі інших незгодних. В авангарді була заводська молодь. Найголовніша їх вимога — відставка Лукашенко. Але з «Білого дому» ніхто не вийшов.

Робочі МТЗ загрожують почати страйк з понеділка, якщо їх не почують. На «Нафтані» теж планують страйкувати з наступного тижня.

Лукашенко спробував напоумити робітників — мовляв, якщо зупинити нормально працююче підприємство на кілька днів, то це буде на руку основним конкурентам, які борються за ринки на тлі пожвавлення економіки після пандемії коронавірусу.

Якщо ми зупинимося, ніколи не розкрутимо своє виробництво. Ніколи! Нас ще в це болото і підштовхнуть. Людям треба це пояснити: хочете — страйкуйте, хочете працювати — працюйте

, — сказав Лукашенко.

Протест робітників тільки набирає обертів, але історія знає чимало прикладів, коли саме робочі маси кардинально змінювали політичну картину.