Білорусь: Лукашенко і КДБ розглядали можливість вбивства Шеремета і ексслужбовців – ЗМІ

Білорусь: Лукашенко і КДБ розглядали можливість вбивства Шеремета і ексслужбовців – ЗМІ

06.01.21 12:56 0 111
Олександр Лукашенко і Комітет державної безпеки Білорусі планували вбивства політичних опонентів, в тому числі журналіста Павла Шеремета – про це повідомило авторитетне брюссельське видання EUObserver, передає білоруська служба Радіо Свобода.

Як стверджує видання, Міністерство закордонних справ Білорусі відмовилося коментувати ці повідомлення офіційно.

Журналісти опублікували записи розмов 2012 року, голоси на яких нагадують голос тодішнього голови КДБ Вадима Зайцева. Про отримання цих записів також заявило українське видання «Українська правда».

Аудіо та інші документи передав журналістам для розслідування старший лейтенант Ігор Макар – колишній заступник командира бойової групи антитерористичного підрозділу Міністерства внутрішніх справ Білорусі «Алмаз».

Читайте також: Папа Римський прийняв відставку мінського архієпископа, який критикував владу Білорусі

За висновками видання, Лукашенко виділив на ліквідацію колишнього начальника слідчого ізолятора №1 («Валадарка») Олега Алкаєва в Мінську, колишнього командира бригади спецназу Володимира Барадача і ексвиконувача обов'язків начальника відділу по боротьбі з корупцією В'ячеслава Дудкіна більше ніж 1,5 мільйона доларів. Операцію планували здійснити без слідів, інсценувавши нещасні випадки.

Ці політичні замахи планувалися в Німеччині, але ніколи не мали місця.

Також учасники розмов нібито розглядали можливість вбивства журналіста Павла Шеремета, який на той момент жив у Росії, з використанням бомби.

Київське бюро Радіо Свобода звернулося до Міністерства внутрішніх справ України щодо справи про загибель Павла Шеремета через вибух у Києві у світлі цих нових даних.

«Ми маємо працювати над Шереметом, він справжній головний біль», – сказав на записі 2012 року Зайцев.

Читайте також: Білорусь: політув'язненій журналістці Катерині Андреєвій не дозволили побачитися з чоловіком

«Українська правда» наводить його ж цитату, згідно з якою, якщо смерть Шеремета виглядатиме нещасним випадком, «люди не зрозуміють сигнал».

Спеціалісти НАТО з питань Білорусі, знайомі з Зайцевим, підтвердили подібність його голосу до голосу на записі. З 2013 року ексголова КДБ очолює приватний провайдер теле- та інтернет-послуг «Космос ТБ».

«Президент (Лукашенко – ред.) очікує на ці операції», – сказав Зайцев, згідно із записом у квітні 2012 року, коли проводив брифінг для співробітників елітного контртерористичного підрозділу КДБ «Альфа».

Він додав, що для нього важливо, «аби ніхто навіть не думав про КДБ».

Як зазначає видання, один з білоруських дипломатів звинуватив журналістів у «кампанії на користь певних (білоруських опозиційних активістів) – ред.». Протести у Білорусі: коротко про головне

Президентські вибори у Білорусі відбулися 9 серпня 2020 року, на той момент Олександр Лукашенко вже 26 років керував країною.

Перші акції протесту розпочалися ще до дня голосування – через арешти та недопущення до участі у виборах опозиційних кандидатів.

9 серпня, у день президентських виборів, перші офіційні екзит-поли повідомили, що, за їхніми даними, Олександр Лукашенко набрав майже 80% голосів, а Світлана Тихановська – менше 7%.

У відповідь на це, у Мінську та інших містах Білорусі, люди вийшли на вулицю, висловлюючи недовіру до оголошених результатів.

Влада одразу вдалася до інформаційного блокування протестів: обмежили інтернет та мобільний зв'язок, а увечері перестали працювати новинні сайти.

ОМОН та внутрішні війська почали розганяти протестувальників водометами, сльозогінним газом і світлошумовими гранатами, а також, за повідомленнями правозахисників, були вистріли гумовими кулями і навіть із вогнепальної зброї;

За різними даними, силовики затримали у містах Білорусі до семи тисяч людей.

Затриманих принижували, погрожували зґвалтуванням, били, утримували у нелюдських умовах, не надавали медичної допомоги.

У відповідь на застосування сили 11 серпня протестувальники оголосили загальнонаціональний страйк, до якого приєдналися понад 20 підприємств, серед них найбільші заводи – МАЗ та БелАЗ.

Влада вдалася до адміністративного тиску на працівників підприємств і бюджетників і почала влаштовувати «акції на підтримку» Олександра Лукашенка,

Силовики змінили тактику – перестали розганяти акції, а почали хапати людей на вулицях у різних містах, намагаючись посіяти страх;

Опозиціонерка Світлана Тихановська виїхала до Литви.

8 серпня опозиція створила Координаційну раду із трансферу влади, члени якої ведуть переговори із представниками керівництва різних європейських країн.

23 вересня таємно відбулася інавгурація Олександра Лукашенка.

США, ЄС, Велика Британія та інші країни не визнали результати виборів і легітимність інавгурації Лукашенка.

Українську позицію озвучив очільник МЗС Дмитро Кулеба, за його словами, «інавгурація» Лукашенка не робить його легітимним президентом Білорусі.

Велика Британія, Канада, країни Балтії запровадили санкції проти Лукашенка та інших офіційних осіб, причетних до ймовірної фальсифікації виборів президента Білорусі та жорстокого придушення акцій протесту.

Сам Олександр Лукашенко звинувачення у фальсифікації виборів та узурпації влади відкидає, він шукає підтримку у президента Росії Володимира Путіна.

Тим часом протести тривають, а правозахисники кажуть про 12 тисяч затриманих людей, щонайменше шестеро загиблих та сотні важко травмованих.

Про це повідомляє Радіо Свобода. http://www.radiosvoboda.org

Автор: УкрЗахідІнформ .
ОЦІНИТИ НОВИНУ
3 (голосів: 0)
Наступна новина: Джонсон відреагував на ...

КОМЕНТАРІ