Навіщо зберігати степи та луки?

Зовсім скоро в аграріїв стартують весняно-польові роботи. І під натиском плуга продовжать танути цінні природні острівці. У сільській місцевості не зайнятий природний простір і досі сприймається як території, що марно пропадають. З радянських часів установка «ефективно освоїти землю» міцно засіла в свідомості людей і успішно передається наступним поколінням. Тому новостворені громади, віддаючи під освоєння залишки цілинних земель, практично не замислюються над тим, яких наслідків для добробуту, здоров’я та довкілля варто очікувати після таких рішень.

Незайманих степів та луків в Україні лишилося критично мало. Утім, навіть серед людей, які опікуються природою, тема збереження трав’янистих екосистем не користується такою популярністю, як, приміром, теми рубки чи посадки дерев.

Справді, в україномовному інфопросторі можна знайти чимало інформації про користь лісів. Натомість аналогічні дані про степи, луки та болота відшукати значно важче. Брак такої інформації призводить до недооцінки важливості цих екосистем. У той час як за головними показниками екосистемних функцій степи в своїй природній зоні нічим не поступаються бореальним лісам. Вони так само ефективно депонують вуглець, регулюють кліматичні умови, підтримують біохімічні цикли, формують первинну біомасу, підтримують біорізноманіття, регулюють колообіг води.

Тому з перетворенням великих площ трав’янистих екосистем на ріллю або штучні деревні насадження в зоні степу та лісостепу втрачаються важливі регуляторні механізми й починається дестабілізація природних процесів.

У передових країнах світу методики оцінки економічної вартості всіх прямих і непрямих вигод від існування природних територій з кожним роком удосконалюються, а розрахунки беруться до уваги при прийнятті рішень в сфері природокористування. Наприклад, економічна вартість основних екосистемних послуг трав’янистих екосистем канадської провінції Манітоба оцінюється в 527- 883 $/га/рік.

Ми намагалися пояснити, навіщо потрібні степи та луки Україні, склавши список пов’язаних з ними основних екосистемних послуг. Детальніше з цим списком можна ознайомитися нижче.

Екосистемні послуги ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ:

• Степи та луки є джерелом високоякісних ПРИРОДНИХ КОРМІВ для домашньої худоби. Вони можуть використовуватись як нагульні площі для свійських птахів, площі для збору пилку та нектару різнотрав’я медоносними бджолами.
• ЛІКАРСЬКА СИРОВИНА. Переважна більшість рослин, що використовуються в лікувальній практиці, - це степові та лучні види.
• Природний САДИВНИЙ ТА НАСІННИЙ МАТЕРІАЛ. Степи та луки можуть бути джерелом саджанців та насіння трав’янистих рослин, що використовуються в поновленні деградованих пасовищ, озелененні населених пунктів. Окремі рослини можуть використовуватись у квітникарстві.
• ПРІСНА ВОДА, що накопичується у вигляді ґрунтових вод. Землі, вкриті природною трав’янистою рослинністю відрізняються високою структурованістю та вологоємкістю ґрунтів. Це дає можливість опадам поглинатись та розподілятись по всьому ґрунтовому профілю та поступово надавати воду нижнім горизонтам.
• Трав’янисті екосистеми містять колосальний РЕЗЕРВАТ ГРУНТОВОЇ ФАУНИ, необхідної для ґрунтоутворення на деградованих землях.
• ПРОДУКТИ ДИКОЇ ПРИРОДИ: ягоди, ароматичні трави, гриби тощо.

Ресурсний потенціал степових та лучних територій залежить від їхніх площ. На маленьких ділянках не можливо користуватись природними ресурсами без шкоди для їх стабільного відтворення.

Екосистемні послуги РЕГУЛЮВАННЯ:

1. РЕГУЛЯЦІЯ СКЛАДУ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ (поглинання вуглекислого газу, азоту, виділення кисню), регуляція вологості, акумуляція пилових частинок тощо.
2. РЕГУЛЯЦІЯ поверхневого та підземного ВОДНОГО СТОКУ. Кожна балка в зоні степу та лісостепу є частиною гідрографічної мережі. Чим більше території на площі водозбору вкрито природною рослинністю, тим більший об'єм поповнення ґрунтових вод.
3. РЕГУЛЯЦІЯ ЯКОСТІ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД. Трав’яниста рослинність затримує напливи ґрунту з полів, добре нейтралізує азотні та фосфорні добрива, захищає водойми від цвітіння.
4. ГРУНТОУТВОРЕННЯ. Тільки під степовою і лучно-степовою рослинністю в особливих кліматичних умовах формується чорнозем.
5. ЗАХИСТ ВІД ЕРОЗІЇ. Щільна дернина в степах та на луках має високі ґрунтозахисні властивості від водної, вітрової та пасовищної ерозії.
6. ЗАПИЛЕННЯ. Значна частка культурних комахозапильних рослин запилюються дикими комахами-запилювачами. Переважна більшість диких запилювачів живе виключно у відкритому, сухому, незалісненому природному просторі.
7. КОНТРОЛЬ ЗООНОЗНИХ ІНФЕКЦІЙ. Здатність хижих тварин здійснювати вибіркове полювання на ослаблених жертв, швидко знаходити та поїдати трупи хворих особин запобігає поширенню багатьох зоонозних хвороб (сказ, лептоспіроз, туляремія, бруцельоз, сальмонельоз тощо).
8. КОНТРОЛЬ ШКІДНИКІВ. Незаліснені природні ділянки підтримують існування денних хижих птахів і комахоїдних ссавців. Усі вони харчуються не тільки на природних територіях, але й у прилеглих агроландшафтах.
9. ЛОКАЛЬНИЙ КЛІМАТ. Трав’яниста рослинність в умовах нестачі опадів якнайкраще зберігає ґрунтову вологу. Тому розорювання степів та луків призводить до аридизації клімату. До того ж, степові трави захищають ґрунт від перегріву. Здатність відбивати сонячне проміння (значення альбедо) степів становить 20-30%, рілля має всього 5-10%, ліс - 15-20%, луки 15-25%.
10. ПІДТРИМАННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ на локальному рівні. Лучні степи – найбагатша на різноманіття флори та фауни екосистема України. Видова насиченість може сягати 100 видів рослин на 1 м².

Здатність степів та луків підтримувати корисні для людини природні процеси й формувати умови локального середовища залежить не тільки від їх площі, але й від повноти природних компонентів. Втрата біорізноманіття трав’янистих екосистем або перетворення їх на штучні деревні насадження призводять до порушень у важливих регуляторних механізмах.

Серед КУЛЬТУРНИХ та СОЦІАЛЬНИХ екосистемних послуг варто згадати про туризм, соціальні функції природного середовища, джерела творчого натхнення та духовного збагачення; можливість проведення наукових досліджень, унаочнення освіти; формування образу малої батьківщини, формування етнографічних груп; вплив на здоров’я.

Екосистемні послуги ПІДТРИМАННЯ біосфери:

• Степові біоми роблять значний внесок у СТАБІЛІЗАЦІЮ ГЛОБАЛЬНОГО КЛІМАТУ за рахунок здатності захищати земну поверхню степової зони від перегріву, формування водяної пари в атмосфері, акумуляції вуглецю в степових ґрунтах.
• У трав'янистих екосистемах зв’язано близько 1/3 всього запасу вуглецю суші. Більше 70% цієї кількості зберігається у грунті. Степові екосистеми за швидкістю акумуляції вуглецю не поступаються лісам та болотам.
• ПІДТРИМАННЯ БІОГЕОХІМІЧНИХ ЦИКЛІВ води, вуглецю, кисню, азоту, сірки, фосфору, калію, кальцію, заліза і т. д.
• ФОРМУВАННЯ ПЕРВИННОЇ БІОМАСИ. Рослини в процесі фотосинтезу перетворюють потоки сонячної енергії на органічну речовину, яка є джерелом живлення для всіх живих істот на планеті. Степові екосистеми підтримують велике розмаїття трофічних груп організмів: від ґрунтової фауни до великих стад крупних травоїдних тварин.
• ПІДТРИМАННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ на глобальному рівні: генів, популяцій, екосистем. Від степових екосистем у наш час лишились лише невеликі фрагменти. Чим менше площа природної території, тим швидше відбувається втрата флори і фауни, а значить порушується цілісність екосистеми та її здатність до саморегуляції.

З втратою останніх степів назавжди зникне та частина світового біорізноманіття, що пов’язана із степами. А території, де був степ, перетворяться в напівпустелі та пустелі…

Автор: Любов Ільмінська, краєзнавиця, спільно з Українською природоохоронною групою