На Тернопіллі найкраща вакцина від COVID-19 – та,яка у вас під рукою. Пояснення інфекціоніста

На Тернопіллі найкраща вакцина від COVID-19 – та,яка у вас під рукою. Пояснення інфекціоніста

21.04.21 09:55 0 94
Усі вакцини, які на зареєстровані в Україні, мають високу імуногенність, добре формують імунну відповідь. Насправді вони приблизно однакові за ефективністю. Про це спеціально для УП.Життя розповів Федір Лапій, лікар дитячий інфекціоніст, доцент кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології НУОЗ імені П. Л. Шупика, голова Національної технічної групи експертів із питань імунопрофілактики

На усі вакцини проти COVID-19 можна поділити на 4 типи: вірусні, білкові, векторні та на основі нуклеїнових кислот. Кожен із цих типів має ще 2 підтипи.

Якщо говорити про їхню подібність чи відмінність, то я б об'єднав білкові й вірусні вакцини.

Що таке вірусні вакцини?

Вони містять або живий (але ослаблений) вірус – збудник COVID-19, або інактивований вірус SARS-CoV-2.

Жива вірусна вакцина створена за технологією, як створюють вакцини проти кору, паротиту та краснухи – КПК. Цю технологію використовують вже не один десяток років. Але поки такого типу вакцини досліджуються, вони недоступні до використання.

Якщо говорити про інактивовані вірусні, то коронавірусна вакцина створена подібно до інактивованої вакцини проти поліомієліту – містить неактивний вірус SARS-CoV-2.

Білкові вакцини поділяються на так звані білкові субодиничні (використовується окремий фрагмент вірусу – зазвичай білок – спайк-протеїн, за допомогою якого вірус прикріплюється до клітини і потрапляє до неї).

Тобто йдеться не про вірус (живий чи вбитий), а лише про його компонент, до якого і формується імунна відповідь. Так діє, наприклад, вакцина проти гепатиту В, яка є субодиничною.

Є серед білкових вакцин і так звані вірусоподібні частинки. Річ у тім, що сучасні технології дозволяють після отримання окремих фрагментів вірусу "склеювати" або "зшивати" їх між собою.

Зовні це буде щось подібне до вірусу, але всередині – порожньо. Як приклад – шкаралупа від яйця. Нібито яйце, але всередині немає білка та жовтка.

За такою технологією створені вакцини проти інфекцій, що зумовлені вірусами папіломи людини.

І вірусні, і білкові вакцини спільні тим, що ці технології давно використовують, препарати містять те, до чого формується імунна відповідь.

Якщо говорити про векторні та вакцини на основі нуклеїнових кислот, то це інноваційні технології, але вони не з'явилися в 2020 році. Ми використовували їх і раніше в різних галузях медицини.

Виклик, який постав через пандемію COVID-19, призвів до інтенсивного вивчення та використання цих технологій у створенні вакцин.

У них теж є багато спільного, а саме: вони містять інструкцію про спайк-білок (а не сам спайк-білок), за якою клітина його сама вироблятиме.

Але відмінністю між векторними вакцинами і на основі нуклеїнових кислот є спосіб доставлення цієї інструкції.

У векторних вакцин вектором є інший вірус, який виконує роль цього "листоноші" (як приклад – вакцина AstraZeneca (Covishield)).

Як "листоношу" тут використали не шкідливий для організму людини вірус, що спричиняє застуду в шимпанзе.

До всього, над ним попрацювали так, щоб він втратив здатність до розмноження. Його функція – лише прикріпитися до клітини, доставити цю інструкцію у клітину, і вона почне виробляти спайк-протеїн.

Вакцина на основі нуклеїнових кислот – це також інструкція. Вони поділяються на ДНК-вакцини (які ще розробляються) і мРНК (відомі у світі вакцини від компанії Moderna та Pfizer).

Навколо мРНК є оболонка, яка дозволяє потрапити всередину клітини. мРНК нікуди не інтегрується, не вмонтовується, не заходить у ядро клітини, не змінює геном, а через кілька днів руйнується.

Коли мене запитують, чим відрізняються ДНК-вакцини і мРНК-вакцини, я кажу, що ДНК-вакцини – це щось схоже на книжку про смачне і здорове харчування. Там є багато інформації з теорії – про білки, жири, вуглеводи. Але ви хочете приготувати, скажімо, сирники по-львівськи. Вам не потрібно читати всю книжку, вам треба рецепт. мРНК – це лише рецепт. Ви приготували сирники й рецепт викинули.

З тих вакцин, які зареєстровані в Україні, Coronavac від китайської компанії Sinovac – це вірусна інактивована вакцина. мРНК-вакцина – це Pfizer Biontech і векторна AstraZeneca (Covishield).

Всі вакцини проти COVID-19, які використовують у світі, не містять живого мікроорганізму, живого вірусу.

У вакцинології заведено вважати, що якщо вірус інактивований, то він не живий.

Тож ці вакцини безпечні для людей з тяжким імунодефіцитом, наприклад, якщо людина отримує хімієтерапію. Хоча в окремих випадках ми не очікуємо оптимальної імунної відповіді.

Потрібно розуміти, що є протипоказання. Таким протипоказанням на є вагітність.

Загалом заведено вважати, що інактивовані вакцини можна використовувати для щеплення вагітних. Але оскільки вакцини проти COVID-19 з'явилися недавно, то існують такі застереження. Хоча дослідження на вагітних тваринах не виявило ніякого негативного впливу.

У такому разі потрібно ухвалювати рішення з огляду на відношення користь – ризик. Якщо вагітна медпрацівник чи людина у групі ризику важкого перебігу хвороби, то воно на користь вакцинації.

Вакцини, які використовують на у світі, пройшли клінічні дослідження, до яких були залучені десятки тисяч людей.

Якщо ж говорити про рутинне використання, то це вже сотні мільйонів осіб у всьому світі. Під час клінічних досліджень особливо прискіпливо і під час масового використання відстежують побічні ефекти, які потрапляють у статистику.

Є багато станів, які виникають самостійно, незалежно від вакцинації, але ці процеси можуть збігтися в часі. Коли вакцину використовують масово, частка таких збігів зростає.

Як приклад – тромбози, про які зараз говорять. Вони трапляються самі собою. І частота тромбозів є набагато вищою, ніж кількість повідомлень про їх зв'язок із вакцинацією.

За останні кілька місяців занепокоєння викликали так звані тромбози венозних синусів головного мозку, які самі собою є рідкістю. Але ще до початку вакцинальної кампанії у грудні 2020 року були повідомлення про зростання таких випадків. І якраз це пов'язували з COVID-19. Вони могли виникати на фоні безсимптомного перебігу хвороби.

Важливо, що початок 2021 року ознаменувався не лише масовою вакцинацією, а й зростанням захворюваності. Тому не виключено вплив захворюваності на зростання кількості тромбозів, зокрема й тромбозів венозних синусів.

Всі вакцини, які на схвалені в Україні до використання – мРНК, інактивована вірусна, векторна вакцина – продемонстрували майже 100% імуногенність.

Вони пройшли відповідні етапи досліджень, але в процесі масового використання показали навіть вищу ефективність, ніж у процесі досліджень.

Про це повідомили у Тернопільській облдержадміністрації
Автор: УкрЗахідІнформ .
ОЦІНИТИ НОВИНУ
3 (голосів: 0)
Наступна новина: На Тернопіллі люди,які ...

КОМЕНТАРІ