Ердоган розкритикував Байдена за заяву про «геноцид вірмен»

Ердоган розкритикував Байдена за заяву про «геноцид вірмен»

28.04.21 10:38 0 343
Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган різко засудив визнання президентом США Джо Байденом масових убивств вірмен у 1915–1923 роках у тодішній Османській імперії, попередниці Туреччини, як «геноциду вірмен».

За його словами, це рішення буде мати «руйнівний вплив» на відносини між двома країнами.

Виступаючи на телебаченні після засідання уряду, що його в Туреччині очолює сам президент, Ердоган порадив Байденові, перш ніж звинувачувати турецьку державу в геноциді, «подивитися в дзеркало» – натякаючи на знищення чи доведення до смерті мільйонів корінних американців у часи колонізації території США.

«Не можна просто так поставити тавро геноциду на турецьку державу», – заявив Ердоган у першому публічному виступі з реакцією на рішення президента США.

Він також стверджував, що позиція Байдена «необґрунтована і суперечить фактам». Ердоган повторив позицію Туреччини, що це питання треба залишити історикам, а не політикам.

За словами президента Туреччини, під час саміту НАТО в червні він зустрінеться з президентом США, щоб обговорити, як «відкрити нові двері» в відносинах двох країн.

Байден 24 квітня став першим американським президентом, який в офіційній заяві з приводу масових убивств і депортацій вірмен у часи кінця Османської імперії назвав ті події словом «геноцид». Попередні президенти десятиліттями уникали цього слова, щоб не провокувати Туреччину – свого союзника в НАТО і важливу регіональну державу.

Ця заява пролунала в час, коли відносини між Туреччиною і США вже значно напружені, зокрема, через те, що Анкара закупила російську систему протиракетної оборони С-400, несумісно з системою ПРО НАТО. Серед інших причин напруженості – підтримка Вашингтоном курдських сил на півночі Сирії, що їх Туреччина вважає «терористами».

Президент США Рональд Рейган 1981 року побіжно назвав події в Османській імперії «геноцидом вірмен», але та його заява була присвячена Голокостові. 2007 року в Палаті представників Конгресу США подали на розгляд проєкт резолюції з визнанням «геноциду вірмен», але його не підтримав президент США Джордж Буш, і її врешті зняли з розгляду. Схожа спроба була зроблена й 2010 року. Барак Обама, балотуючись на посаду президента США, обіцяв визнати «геноцид вірмен», але за два терміни на посаді так цього й не зробив.

У жовтні й грудні 2019 року Палата представників, а потім Сенат Конгресу вперше ухвалили резолюції про визнання «геноциду вірмен», які, зокрема, закликали адміністрацію США дотримуватися політики такого визнання, але були лише політичними заявами без юридичної сили. В адміністрації президента Дональда Трампа заявили в відповідь, що позиція адміністрації щодо невизнання геноциду не змінилася.

За найбільш поширеною оцінкою, внаслідок масових убивств і депортацій вірмен у часи кінця Османської імперії 1915–1923 років загинули до 1,5 мільйона вірмен, які жили на території імперії. Вірмени називають ті події «геноцидом вірменського народу», такої ж позиції дотримується значна частина дослідників і деякі держави світу.

Сучасна турецька держава, що є наступницею Османської імперії категорично відкидає визначення тих подій як «геноциду вірмен». Анкара заявляє, що депортації і вбивства вірмен не були свідомо сплановані, а були реакцією турецького населення на те, що вірмени, мовляв, стали «п'ятою колоною» Російської імперії, яка в Першій світовій війні воювала з Османською, і що внаслідок цього загинули кількасот тисяч вірмен, а не півтора мільйона. Крім того, в Туреччині заявляють, що в перебігу фактичної громадянської війни в Османській імперії, що розвалювалася, від рук вірмен загинуло багато турків і курдів.

Зокрема, виступаючи 26 квітня, Ердоган заявив, що «мільйон турків і курдів були вбиті вірменськими бандами». «24 квітня – це день, коли лідерів вірменських банд арештували. По суті, ніякої людської трагедії цього дня не сталося», – заявив президент Туреччини.

24 квітня символічно вшановують роковини трагедії з масовою загибеллю вірмен. Того дня 1915 року в Стамбулі, тодішній столиці Османської імперії, арештували перші тисячі вірменських інтелектуалів, яких підозрювали в ворожому ставленні до імперії. Ці арешти поклали початок переслідуванню вірмен, яке призвело до трагедії вірменського народу.

Про це повідомляє Радіо Свобода. http://www.radiosvoboda.org

Автор: УкрЗахідІнформ .
ОЦІНИТИ НОВИНУ
3 (голосів: 0)
Попередня новина: На Тернопіллі ...
Наступна новина: Глава МВС Чехії: щодо ...

КОМЕНТАРІ