Сучасні види пломбувальних матеріалів

Сучасні види пломбувальних матеріалів

01.05.21 01:39 1 822

Результат лікування зубів залежить не тільки від кваліфікації лікаря, але й від якості пломбувального матеріалу. Залежно від призначення пломбувальні матеріали діляться на тимчасові та постійні. Тимчасові пломби встановлюються на короткий проміжок часу зазвичай до двох тижнів. Як правило, під таку пломбу закладається ліки, однак існують і матеріали, які містять лікарські препарати у своєму складі. Мета встановлення тимчасової пломби ізолювати порожнину зуба на час лікування або до наступного візиту до стоматолога в тому випадку, якщо лікування проводиться в кілька сеансів.

Крім того, тимчасові пломби можуть ставитися і в діагностичних цілях, щоб лікар переконався чи інфекція не проникла до м'яких тканин зуба. У цьому випадку після видалення пошкодженого дентину стоматолог на кілька місяців встановлює тимчасову пломбу. Якщо протягом цього часу пульпіт не розвинеться, значить, ускладнень можна не побоюватися і вам встановлять постійну пломбу. В іншому випадку зубний нерв доводиться видаляти, після чого також встановлюється постійна пломба. Постійні пломби використовуються не тільки для захисту внутрішніх тканин зуба після лікувальних процедур, а й для відновлення його функціональності, а також естетичного вигляду.

Тимчасові пломби

Матеріал для тимчасового пломбування повинен мати наступні характеристики:

  1. гарантувати герметичність для бездоганного захисту внутрішніх тканин зуба навіть при короткочасному використанні;
  2. забезпечувати відмінне зчеплення з «рідним» дентином;
  3. не руйнуватися від жувального навантаження і не розчинятися в слині;
  4. не чинити алергічних й інших негативних впливів;
  5. бути простим і зручним у застосуванні;
  6. легко віддалятися після закінчення терміну застосування.

Залежно від способу затвердіння матеріали для тимчасових пломб діляться на склади хімічної (евгенольний, безевгенольний) і світлового затвердіння. При цьому:

  • евгенольні матеріали мають широке застосування, досить міцні, ефективні та недорогі, проте можуть порушувати процес полімеризації композитів, тобто постійних пломб, які будуть встановлені на місце тимчасових;
  • безевгенольні (синтетичні) позбавлені цього мінуса, проте в залежності від складу можуть володіти такими недоліками, як невисока міцність і тривалий час затвердіння;
  • світлозатверджувальні пломби — це найсучасніші матеріали, які відрізняються високою стійкістю і швидкістю в установці (при цьому вони легко витягуються навіть без допомоги бура).

Сьогодні для тимчасових пломб використовують такі матеріали, як:

  1. «Фосцін»;
  2. «Уніфас»;
  3. «Дентин-паста»;
  4. «Провікол» і багато інших.

Деякі пломбувальні матеріали, наприклад, «Уніфас» і «Фуджі 1», раніше використовувалися для постійних пломб, а з появою більш сучасних складів отримали застосування в якості тимчасових пломб з подовженим терміном служби.

Постійні пломбувальні матеріали

Вимоги до сучасних матеріалів для постійних пломб ще більш жорсткі. Такі пломбувальні матеріали повинні:

  • відрізнятися міцністю, бути стійкими до зносу і механічних впливів;
  • не чинити негативного впливу на зуби, ротову порожнину та організм в цілому;
  • не деформовані при затвердінні або термальному розширенні;
  • надійно прилягати до «рідним» тканин зуба;
  • володіти термоізоляційними властивостями;
  • забезпечувати можливість легкої установки та формування пломби;
  • служити протягом багатьох років і навіть десятиліть;
  • мати естетично привабливий вигляд, що особливо важливо в наш час, коли гарна посмішка є одним з ключових факторів іміджу.

Матеріали для постійних пломб можна розділити на три групи:

  1. Металеві матеріали (амальгами). Складаються з різних металів, в тому числі ртуті. Перевагою цього матеріалу є довговічність — така пломба здатна протриматися кілька десятиліть. Однак і недоліки амальгами вельми істотні — це негативний вплив ртуті, помітність в тканинах зуба, їх потемніння. Сьогодні металеві пломби вже практично не використовуються.
  2. Цементи. Найпоширеніший матеріал в клінічній стоматології. Залежно від складу цементи діляться на підгрупи (силікатні, цинкфосфатні, силікофосфатні, іономіри). Від того, до якої групи належить цемент, залежать і його характеристики. Так, цинкфосфатні цементи є пластичними та мають гарні термоізоляційними властивості, проте мають невисоку механічну міцність та низьку естетику, тому в якості постійних пломб використовуються в основному під штучну коронку. А іономіри відрізняються прекрасною адгезією, низьку теплопровідність і задовільними естетичними характеристиками, але мають тривалий час затвердіння і є чутливими до вологи в процесі твердіння. Крім використання в якості пломб, цементи можуть виконувати інші функції. Наприклад, матеріал «Вітребонд» (Vitrebond) застосовується в якості підкладкового матеріалу, тобто для захисту м'яких тканин зуба від впливу постійної пломби.
  3. Композити. Один з найпопулярніших матеріалів в сучасній стоматології на основі синтетичної смоли та кварцового порошку. Завдяки прекрасним естетичним властивостям композити активно використовуються не тільки для пломбування, а й для відновлення форми зубів, в тому числі передніх різців. До плюсів даного пломбувального матеріалу відносяться також висока міцність до стирання і легкість в застосуванні — пломба твердне під впливом джерела світла. До мінусів композитів можна віднести лише більш високу вартість в порівнянні з іншими матеріалами. Композитних складів сьогодні досить багато, кращі з них виробляються в США, Японії та країнах Європи.

По матеріалах: www.dlx.ua.
Автор: УкрЗахідІнформ .
ОЦІНИТИ НОВИНУ
5 (голосів: 1)
Попередня новина: Преимущества просмотра ...
Наступна новина: Росія: штаби Навального ...

КОМЕНТАРІ

аватар країна
niktoinikogdaverno - 01.05.21

круто