За словами Вілсона, мета політики США в Афганістані полягає в тому, щоб зробити все можливе, аби «підвищити шанси» міжнародно визнаного уряду в Кабулі.
Під цим мається на увазі, зокрема, «допомога в галузі безпеки, яка й надалі активно та серйозно буде надаватися», а також економічна та гуманітарна підтримка, пояснив він.
З моменту початку остаточного виведення міжнародних військових сил з Афганістану 1 травня екстремістське угруповання «Талібан» отримало контроль над стратегічними районами поблизу Кабула.
Читайте також: Афганістан: таліби захопили ключовий район у північній частині країни
Бойовики захопили військові об'єкти афганських урядових сил безпеки, а також взяли в облогу кілька населених пунктів по всій країні.
Ці військові здобутки «Талібану» викликали занепокоєння щодо того, що він може скинути підтримуваний Заходом афганський уряд після того, як останні іноземні війська залишаться країну.
Але Сполучені Штати пообіцяли продовжувати фінансову підтримку афганської національної армії та поліції, яка налічує 273 тисяч людей.
Вашингтон також заявив, що афганські війська отримуватимуть військову підтримку від американських баз і кораблів, розташованих за межами країни, в рамках так званої «підтримки з-за обрію».
Міністр оборони США Ллойд Остін заявив 10 червня, що Сполучені Штати вже розпочали операції «з-за обрію» в Афганістані, але не розкрив подробиць.
Читайте також: Україна вивела свій контингент із Афганістану – Міноборони
За словами Вілсона, така підтримка переважно буде пов'язана «з наглядом або перевіркою ситуації на місцях» і здатністю «контролювати терористичні загрози або об'єкти занепокоєння США». Маються на увазі, зокрема, екстремістські угруповання «Аль-Каїда» та «Ісламська держава».
«Що стосується того, за якими сценаріями ми можемо мати з ними справу, або чи будуть інші групи, на які ми можемо націлитися, то це в області гіпотез», – сказав тимчасовий повірений.
Він додав, що Вашингтон проти силового захоплення влади в Афганістані.
«Ми віримо, що для Афганістану це крок назад. Ми донесли до талібів, що, на нашу думку, не в їхніх інтересах намагатися силоміць захопити цю країну», – зазначив Вілсон.
Читайте також: Афганістан: щонайменше 10 саперів загинули внаслідок нападу бойовиків
Дипломат назвав переговорний процес у Досі «млявим», але поклав відповідальність за це на «Талібан». За його словами, найбільшою перешкодою для досягнення мирної угоди є небажання бойовиків запропонувати умови, на яких вони «можуть припустити політичне врегулювання та припинення конфлікту».
«Ми хочемо, сподіваємось і очікуємо, що «Талібан» зробить це найближчим часом», – заявив Вілсон.
Переговори між урядом Афганістану та керівництвом «Талібану» наразі зайшли в глухий кут і не змогли призвести до укладення мирної угоди після виведення міжнародних військ.
Сполучені Штати та НАТО навесні офіційно почали виведення решти військ із Афганістану. Сили західних союзників залишають потерпілу від десятиліть війни країну з невизначеним майбутнім – на тлі насильства за відсутності мирної угоди між урядом у Кабулі й рухом «Талібан», який контролює значну частину території Афганістану.
Президент США Джо Байден заявив, що всі американські війська повинні залишити країну до 11 вересня. Сполучені Штати виводять 2,5 тисячі військових, 16 тисяч цивільних співробітників та сотні тон обладнання. ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Напад талібів у Афганістані: щонайменше 14 силовиків загинули, близько 30 – в облозі
Про це повідомляє Радіо Свобода. http://www.radiosvoboda.org
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: В Одесі ветерани виступили ...
Наступна новина: Молода багатодітна сім’я ...