Як контролювати дебіторську заборгованість?

Дебіторська заборгованість являє собою суму боргів, належних підприємству з боку юридичних та фізичних осіб, які є його боржниками. По суті, вона є активом підприємства, тому дуже важливо тримати її під контролем. В іншому випадку компанія неминуче зіткнеться з постійним і некерованим зростанням заборгованості. Ну а далі її неодмінно чекатиме стягнення дебіторської заборгованості. Що ж робити? Нумо розберімося.

Дебіторська заборгованість: класифікація

Дебіторська заборгованість класифікується:

• за термінами погашення;
• за ступенем можливості стягнення.

Залежно від масштабів діяльності компанії можуть встановлювати свої власні класифікації дебіторської заборгованості.

Види дебіторської заборгованості

Залежно від того, як складаються взаємини з партнерами в питанні про закриття фінансових зобов'язань, прийнято виділяти 6 різновидів дебіторської заборгованості:

1. Поточна (короткострокова) - це означає, що термін виплати боргу не може перевищувати 12 місяців.
2. Довгострокова — оплата очікується не раніше, ніж через рік.
3. Нормальна — крайня дата, до настання якої необхідно провести виплату.
4. Прострочена — відноситься до випадків, коли після закінчення документально закріплених термінів клієнт так і не перерахував кошти.
5. Сумнівна — говорить про те, що існує ризик не стягнути заборгованість, якщо борг не забезпечений заставою або іншою гарантією.
6. Безнадійна — повернути гроші не представляється можливим через банкрутство, ліквідацію організації позичальника або закінчення строку позовної давності.

Практика показує, що повністю виключати ймовірність виникнення безповоротної дебіторської заборгованості, тому фахівці рекомендують сформувати на такі випадки фінансовий резерв з інших відрахувань. Якщо борг визнано безнадійним, на суму покриття збитків поширюються податкові пільги.

Стягнення боргових зобов'язань

По закінченню терміну, встановленого у двосторонньому договорі, дебіторська заборгованість переходить в статус простроченої — тільки після цього кредитор має право здійснювати будь-які кроки для її стягнення.

У число заходів щодо врегулювання ситуації в досудовому порядку входить конструктивний діалог з компанією-боржником. Щоб не загострювати ситуацію, не рекомендується починати спілкування з позиції сили. Перш за все, необхідно з'ясувати, з якої причини виникла затримка з оплатою. Після цього запитується акт звірки — даний документ є офіційним підтвердженням того, що дебітор визнає за собою всі раніше обумовлені зобов'язання. Якщо ні на одному з перерахованих етапів не виникло розбіжностей, можна піти на зустріч і погодити відстрочення або варіант поетапної сплати боргу.

Що робити, якщо контрагент не має наміру відшкодовувати суму боргу? У цьому випадку необхідно звернутися в суд. Зробити це можна через 30 діб з дня отримання дебітором офіційної претензії про недотримання термінів відшкодування фінансових коштів (надсилається рекомендованим листом з повідомленням). Щоб запустити цю процедуру, будуть потрібні всі документи про співпрацю з неплатником, зібрані на етапі інвентаризації.

Перш ніж звернутися до суду, рекомендується перевірити поточний статус боржника і його платоспроможність. Крім того, слід враховувати позовну давність, яка становить 3 роки. У ряді випадків доцільніше списати збиток, ніж, наприклад, нести додаткові витрати в спробі повернути борг з ліквідованого підприємства.