Проєкт подали семеро народних депутатів, в тому числі представники «Європейської солідарності», «Голосу» та групи «За майбутнє».
Читайте також: «Рішення Лукашенка посадити літак із Романом Протасевичем зламало стоп-кран ЄС» – експерти про санкції проти білоруського режиму
Постанова передбачає визнання результатів голосування за президента Білорусі в серпні 2020 року такими, що були спотворені, а сам процес голосування – таким, що не може вважатися виборами.
Відтак Верховній Раді пропонують:
* заявити про невизнання результатів виборів президента республіки Білорусь, проведених 9 серпня 2020 року
* засудити переслідування учасників протестів
* визнати білоруський режим таким, що становить загрозу міжнародній безпеці, через співпрацю з російськими гібридними силами, які окупували райони Донецької та Луганської областей України
* припинити будь-які дипломатичні відносини з Мінськом, «окрім як у питаннях біженців та політв'язнів»
* запропонувати білоруському народові та «його законним представникам» політичні, економічні, фінансові, спрощення візового режиму та іншу допомогу
Також постанова передбачає заклик до іноземних урядів запровадити персональні санкції проти Олександра Лукашенка та низки інших білоруських урядовців.
Читайте також: Білорусь: прокурор просить 15 років ув'язнення для Бабарика, який мав брати участь у президентських виборах
У серпні минулого року Міністерство закордонних справ України повідомило, що «поділяє позицію, висловлену Європейським Союзом щодо виборів в Білорусі».
Згодом ЄС, який до того критикував насильство проти мітингарів у Білорусі, заявив, що не визнає результати президентських виборів. Протести у Білорусі: коротко про головне
Президентські вибори у Білорусі відбулися 9 серпня 2020 року, на той момент Олександр Лукашенко вже 26 років керував країною.
Перші акції протесту розпочалися ще до дня голосування – через арешти та недопущення до участі у виборах опозиційних кандидатів.
9 серпня, у день президентських виборів, перші офіційні екзит-поли повідомили, що, за їхніми даними, Олександр Лукашенко набрав майже 80% голосів, а Світлана Тихановська – менше 7%.
У відповідь на це, у Мінську та інших містах Білорусі, люди вийшли на вулицю, висловлюючи недовіру до оголошених результатів.
Влада одразу вдалася до інформаційного блокування протестів: обмежили інтернет та мобільний зв'язок, а увечері перестали працювати новинні сайти.
ОМОН та внутрішні війська почали розганяти протестувальників водометами, сльозогінним газом і світлошумовими гранатами, а також, за повідомленнями правозахисників, були вистріли гумовими кулями і навіть із вогнепальної зброї;
За різними даними, силовики затримали у містах Білорусі до семи тисяч людей.
Затриманих принижували, погрожували зґвалтуванням, били, утримували у нелюдських умовах, не надавали медичної допомоги.
У відповідь на застосування сили 11 серпня протестувальники оголосили загальнонаціональний страйк, до якого приєдналися понад 20 підприємств, серед них найбільші заводи – МАЗ та БелАЗ.
Влада вдалася до адміністративного тиску на працівників підприємств і бюджетників і почала влаштовувати «акції на підтримку» Олександра Лукашенка,
Силовики змінили тактику – перестали розганяти акції, а почали хапати людей на вулицях у різних містах, намагаючись посіяти страх;
Опозиціонерка Світлана Тихановська виїхала до Литви.
8 серпня опозиція створила Координаційну раду із трансферу влади, члени якої ведуть переговори із представниками керівництва різних європейських країн.
23 вересня таємно відбулася інавгурація Олександра Лукашенка.
США, ЄС, Велика Британія та інші країни не визнали результати виборів і легітимність інавгурації Лукашенка.
Українську позицію озвучив очільник МЗС Дмитро Кулеба, за його словами, «інавгурація» Лукашенка не робить його легітимним президентом Білорусі.
Велика Британія, Канада, країни Балтії запровадили санкції проти Лукашенка та інших офіційних осіб, причетних до ймовірної фальсифікації виборів президента Білорусі та жорстокого придушення акцій протесту.
Сам Олександр Лукашенко звинувачення у фальсифікації виборів та узурпації влади відкидає, він шукає підтримку у президента Росії Володимира Путіна.
Тим часом протести тривають, а правозахисники кажуть про 12 тисяч затриманих людей, щонайменше шестеро загиблих та сотні важко травмованих.
Про це повідомляє Радіо Свобода. http://www.radiosvoboda.org
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: Апеляційний суд знову ...
Наступна новина: Тернополянка Вікторія ...
Преимущества восстановления после COVID-19 в санатории «Золотой берег»
Як обрати ідеальний крем під очі?
Облачный майнинг стал проще: инновационный способ MAR Mining увеличить криптовалютное богатство
Почему стоит взять кредит без поручителей?
Зачем нужно знать прогноз погоды заранее?
Визначні місця Львова: ТОП-5