«Чесна наукова дискусія, пошукові роботи, вивчення архівів – без популізму і пересмикувань – це те, чого так не вистачає нашим країнам. Водночас конкуренція жертв, призначання цілих народів чи угрупувань колективними винуватцями, применшення страждань іншої сторони конфлікту і спроби виправдання вбивць логікою «вони перші почали» є шляхом в нікуди, який веде до зростання міжетнічної ворожнечі та ризику нових жертв у майбутньому. Кожна нація – й українці, й поляки – повинні мати мужність поважати біль і втрати з протилежного боку та визнати відповідальність за злочини конкретних людей зі свого боку. Адже якщо хочемо порозуміння та добросусідських відносин у майбутньому, не маємо альтернативи реальному осмисленню Волинської трагедії на засадах чесного діалогу і взаємної поваги на підставі християнської формули «просимо пробачення та самі пробачаємо», – заявив голова УІНП Антон Дробович.
До між українськими та польськими істориками немає згоди щодо чисельності жертв, як серед поляків, так і українців, дискусійними є й питання щодо організаторів і виконавців злочинів.
11 липня, згідно з рішенням Сейму Польщі від 22 липня 2016 року проголошено «Національним днем пам'яті жертв геноциду, скоєного українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої». Волинські події у Польщі називають «Волинською різаниною», «геноцидом», одноосібно звинувачують українських націоналістів. З таким трактуванням не погоджуються в Україні. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Волинська трагедія: ненависть українців до поляків формувалась десятиліттями. Передумови і мотиви
Про це повідомляє Радіо Свобода. http://www.radiosvoboda.org
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: Отель в Одессе у моря: ...
Наступна новина: Литва отримає допомогу ЄС ...
Зачем заказывать печать визиток у профессионалов?
Найти честного адвоката в Киеве: основы и советы
Що цікавого в iPhone 16?
Переваги охоронної компанії в Києві