арічка Падалко заспівала переможну «Stefaniа» на центральній площі Калуша з місцевими дітьми

Наступного дня після історичної перемоги на Євробаченні, ведуча ТСН на 1+1 Марічка Падалко провела національний марафон «Єдині новини» з найпопулярнішого нині міста — Калуша, що на Івано-Франківщині. Відомим на всю Європу місто стало після Євробачення 2022 — звідси родом фронтмен і засновник гурту Kalush Orchestra, Олег Псюк. 

У київській студії на зв’язку була Соломія Вітвіцька, а у центрі Калуша, на площі Героїв разом з Марічкою Падалко зібрались десятки містян. Люди святкували перемогу, обіймались, спілкувались та співали «Stefaniа». Ведучій вдалось поспілкуватись з рідною сестрою Олега Псюка, Іриною. Дівчина розповіла як відреагувала на перемогу гурту сина мама Стефанія. 

«В цьому місті є найпопулярніша мама у Європі. Замолоду вона працювала на хімзаводі, зараз працює в магазині продавчинею і ніяковіє від уваги. До неї непросто підступитися, але нашій кореспондентці Аллі Пасс вдалося», — коментує Марічка Падалко.

Мама Стефанія зізналась кореспондентці ТСН, що навіть не думала, що пісня «Stefaniа» написана про неї. Також журналісти ТСН познайомились з мамами інших учасників гурту. Марічка Падалко не могла стримати емоцій і дивилася сюжети зі сльозами на очах. Колега ведучої, Соломія Вітвіцька, звернула на це увагу у своїх сторіс. 

https://tsn.ua/video/video-novini/kim-ye-naspravdi-mama-stefaniya-z-pisni-gurtu-kalush.html

Під час ефіру ведуча розповіла і показала як вона вболівала за Україну — у дуже особливій компанії й у дуже особливому місці:

«Це був надзвичайно емоційний вечір. Коли українці в Україні, за її межами, уся Європа були прикуті до екранів телевізорів і вболівали за наш гурт. Пісня «Stefaniа» полюбилася ще до того, як в Україні почалася війна. Її наспівували, повторювали, її легко запам’ятати. Ми зібралися малесеньким, але дуже активним фан-клубом у Калуші. Друзі-блогери долучилися онлайн.  Ми хвилювались, радісно вітали кожні 12 балів і вірили в глядачів по всій Європі».

Найбільше розчулив українців заклик наших хлопців про Маріуполь, допомогу Азовсталі. «Для мене це було шоком. Не думала, що вони наважаться. Напевно якби не війна і не комендантська година ми б зібралися всі, кожен на своїй площі. Ми б усі дивилися разом. Але усі того вечора відчували неймовірну єдність і солідарність», — каже Марічка Падалко.