Ведуча «Сніданок. Вихідний» на 1+1 Валентина Хамайко з самого початку повномасштабного військового вторгнення росії в Україну вирішила нікуди не емігрувати, а залишатися в Україні з чотирма дітьми і чоловіком. Чому? На це питання Валентина відповіла в інтерв’ю сайту ФАКТИ. А ще розповіла про свої перші емоції 24 лютого, страхи за дітей, врятованих собак з Ірпеня та роботу на телебаченні під час війни.
Валентина Хамайко разом із сім’єю живе під Києвом у приватному будинку недалеко від Ірпеня і Бучі. І хоча в їх село російська армія не входила, весь березень вони жили в безпосередній близькості від місця бойових дій. Чому одразу не поїхала з країни, ведуча так пояснює:
«Я відчувала свою відповідальність перед країною, не хотіла її залишати. Я – медик, лейтенант запасу і зараз, до речі, відновлюю свій військовий квиток. Я дуже сподівалася на наші ЗСУ. Я була серед тих, хто розумів, що росія здатна на все, але навіть у мене в голові не було думок, що вони почнуть зрівнювати наші місця з землею. Росіяни воюють не з військовими, а населенням, просто знищуючи людей. Це геноцид і цього я не очікувала! Чому не поїхала?
Я не звикла тікати від ситуацій, а намагаюся їх вирішувати. У мене була і відповідальність перед колегами на роботі – я не могла просто розвернутись і втекти. Я просто намагалася бути корисною на роботі і тримати спокій».
Але все ж таки згодом Хамайко вирішила відправити двох старших дітей – дочку Соломію та сина Михайла до своєї сестри у Відень. А сама залишилась з двома молодшими – Мирославою та Андрієм та чоловіком.
«Перші тижні я проводила багато часу на кухні, бо займалася харчуванням і хлопців з самооборони. Продуктів було достатньо – у нас своя ферма, є сир і молоко. Ще до першого червня обіднє молоко ми вивозили в село і роздавали тим, кому воно потрібно. Чоловік допомагав військовим, яких у нас було достатньо по периметру - завдання для нього були завжди», - каже Валентина.
Попри те, що бойові дії на Київщині закінчилися, зараз телеведуча не відчуває себе у цілковитій безпеці.
«Нещодавно зловила себе на думці, що моя нервова система стала абсолютно не стабільна. Я можу розплакатися, зірватися з будь-якого приводу. Якщо раніше я була, такою, стабільною всередині людиною, то зараз цієї стабільності немає. Мені трохи стало легше, коли до дому повернулися діти і над головою не літають ракети, у нас не стріляє артилерія і вночі я можу спати. Але, коли нещодавно у нас була гроза, я зрозуміла, що досі не стабільна. Від грому і блискавки я почала знову кричати, що по нам стріляють. Це було повторення тих жахів березня. Тому зараз я просто втратила почуття впевненості».
Валентина Хамайко вважає, що попри труднощі, українцям треба бути сильними. Україна вистоїть, переможе у цій війні і стане ще сильнішою.
«Я вважаю, що війна – це щеплення для всіх нас – нашого покоління, дітей – від штучної любові до всього російського. Це важка, болюча вакцинація. Але ми її пройдемо і підемо далі. Я готую своїх дітей до того, що вони всі, як в Ізраїлі, будуть служити в армії і вміти володіти зброєю. Ми не повинні боятися, а бути готовим. Завжди…».





Преимущества быстрых займов на карту онлайн
Український бренд дизайнерського одягу CAT ORANGE
Talvi Ukraine объявляет грандиозные скидки на Black Friday
Коли потрібна термінова консультація педіатра?
Услуга "Семейный водитель": Ваше спокойствие и безопасность ваших детей