Переваги стаціонарного лікування алкогольної залежності

Переваги стаціонарного лікування алкогольної залежності

20.06.22 20:30 6 1452

Поширена ситуація, коли лікар-нарколог рекомендує алкозалежному пацієнту пройти лікування в умовах стаціонару. На жаль, багато хворих ставляться до такого роду розпорядження з неабиякою часткою скепсису, підозрюючи, що «підступний» лікар просто хоче розвести їх на гроші і що вилікуватися запросто можна амбулаторно, тобто вдома. Щоб уникнути непорозуміння у такому клінічно значущому питанні, лікування алкоголізму краще пройти в стаціонарі, наприклад, в лікувально-реабілітаційному центрі «Алкомедфранк».

Чому виникає потреба у стаціонарній терапії?

Для лікування алкоголізму в стаціонарі, денному або цілодобовому, існує певний перелік показань, на які орієнтується у своїх призначеннях лікар-нарколог:

  1. Нестача мотивації. Якщо пацієнт недостатньо сильно мотивований для досягнення остаточного одужання, то перебування його в стаціонарі дозволить лікарю приділити такому хворому більше уваги, щоб переконати його в реальній необхідності та довгостроковій корисності протиалкогольної терапії.
  2. Хронічний алкоголізм. Хворі, які раніше вже лікувалися від алкоголізму, вимагають більш поглибленої терапії, яку вдома організувати неможливо.
  3. Неблагополучне соціальне середовище. Іноді до випивки пацієнта підштовхує його найближче оточення (друзі-супутники або співзалежні родичі). Без тимчасової ізоляції розірвати це порочне коло дуже важко.
  4. Загальна ослаблення. Бувають ситуації, коли алкозалежний хворий перебуває у вкрай виснаженому та/або ослабленому стані, тому, крім лікування залежності, йому ще потрібен невідкладний курс симптоматичної терапії.

Переваги лікування у стаціонарі

Стаціонарна терапія алкоголізму має низку незаперечних переваг, які часом можуть виявитися вирішальними для остаточної перемоги над згубної залежністю:

  • Контроль процедури лікування. Якщо виключити особливо тяжкі випадки, коли пацієнт через критичність свого фізичного стану потребує цілодобового лікарського нагляду, то різниця між амбулаторною та стаціонарною терапією полягає в гарантованому контролі за дотриманням пацієнтами режиму, запропонованого лікарем лікування. Простіше кажучи, стаціонарний хворий вчасно прийматиме всі необхідні ліки, не пропустить жодної фізіопроцедури, а також зможе дотримуватися щадного режиму дня. У домашніх умовах це буває досить складно, особливо для недисциплінованих хворих: порушується графік прийому медикаментів або відвідування процедур, а дотримання режиму дня, графіка харчування і своєчасність відходу до сну навіть говорити не доводиться. Примітно, що цей факт визнається більшістю пацієнтів, які розуміють, що вдома нормального лікування забезпечити не вдасться.
  • Своєчасність усунення абстинентного синдрому. Основним фактором, що змушує багатьох алкозалежних хворих порушувати режим утримання від спиртного, є напади абстиненції, тобто алкогольної ломки. Найчастіше загострення абстинентного синдрому відбувається ночами, отже, надання їм негайної медичної допомоги істотно утруднюється. Це може підштовхнути пацієнта до більш простого рішення - випити і припинити свої страждання, що моментально перекреслить всі зусилля, що докладалися раніше, для досягнення його одужання. Якби такий хворий був у стаціонарі на момент нападу абстиненції, замість «рятівних 100 грам» черговий лікар просто поставив би йому крапельницю і досягнутий терапевтичний прогрес не був би порушений.
  • Мотивуюча обстановка. Хоча в будинку «навіть стіни допомагають», але якщо йдеться про лікування алкогольної залежності, то в цьому випадку «рідні стіни» лише створюють додаткові перешкоди: у пацієнта знижується відповідний настрій на одужання, тому що не порушена звичність його обстановки та розпорядку дня, не виключається вплив старих друзів-алкоголіків, які можуть умовити хворого «розкодуватися», перебування будинку спрощує доступ до алкоголю, якщо пацієнт раптом виявить слабкість і вирішить випити. Знаходження в стаціонарі повністю виключає або істотно мінімізує вплив перерахованих факторів-обставин на результативність терапії, що проводиться.
  • Соціальна підтримка. Важливим фактором є й те, що у стаціонарі хворий може спілкуватися з такими ж алкозалежними пацієнтами, як і він сам. Можливість поділитися своїм досвідом і переживаннями з людиною, яка теж пройшла через ідентичне «алкогольне пекло», позитивно впливає на морально-психологічний стан хворих цієї групи та додатково мотивує їх продовжувати запеклу боротьбу за власне одужання. А ось при амбулаторному лікуванні підтримку подібного роду алкозалежні отримують далеко не завжди: по-перше, серед їхнього найближчого оточення, найімовірніше, немає людей з аналогічною проблемою, а по-друге, далеко не всі близькі мають необхідне терпіння і розуміння, щоб надати своєму родичу досить ефективну психологічну підтримку.
  • Час подумати. Нарешті, перебування в стаціонарі надає хворим з алкогольною залежністю багато часу, щоб усвідомити причини своєї помилки і обміркувати майбутнє тверезе майбутнє. Будинки, де пацієнтів постійно захльостує повсякденна рутина побутових турбот, на подібні роздуми часу практично ніколи не знаходиться, а тим часом без глибокого осмислення власного життя в минулому, сьогоденні та майбутньому досягти порятунку від алкогольної залежності дуже і дуже непросто.

Насамкінець — про фінанси

Багато пацієнтів приватних клінік відмовляються від стаціонару, посилаючись на брак коштів, і тому наполягають на більш бюджетної терапії. Іноді такі прохання звучать від справді небагатих людей, але здебільшого небажання витрачатися на стаціонар зумовлено недооцінкою всієї серйозності проблеми алкогольної залежності.

До цього дня в суспільстві існує стійка думка, що алкоголізм - це просто шкідлива звичка, якої хворий не бажає позбавлятися виключно через свою слабоволість або лінощі. Насправді алкогольна залежність є важким психофізичним захворюванням з високою схильністю до рецидивування, тому вимагає максимального докладання доступних засобів і зусиль, щоб здійснити позитивний перелом у стані хворого.

Саме тому, якщо лікар радить відправити пацієнта в стаціонар для проходження більш ґрунтовного курсу терапії, то краще саме так і вчинити, щоб потім не дивуватися, чому хворий, що закодувався, через пару-трійку місяців раптом «розкодувався» і пішов у безпросвітний алкогольний запій.

Автор: УкрЗахідІнформ .
ОЦІНИТИ НОВИНУ
5 (голосів: 72)
Наступна новина: Якими бувають дитячі ...

КОМЕНТАРІ

аватар країна
RomanParn - 30.05.22

ВАУ....=)

аватар країна
Bitxh - 30.05.22

Невероятно красиво!

аватар країна
blackap - 30.05.22

Дуже сподобалася ваша стаття

аватар країна
kidNEC - 30.05.22

чого струму не придумають ...

аватар країна
Diduk_K_N - 30.05.22

Знакомый стиль...

аватар країна
telepiar - 30.05.22

Блог сделан очень профессионально, и легко читается