Ведучий 1+1 Володимир Рабчун: «Ізраїльтяни не з чуток знають,що несе з собою «рускій мір»

Ведучий 1+1 Володимир Рабчун з початком повномасштабного військового вторгнення росії в Україну змінив ефіри розважального щоденного шоу «Твій день» на ефіри першого українського державного російськомовного каналі FREEДОМ. Але періодично і з величезним задоволенням доєднується до “Сніданку з 1+1”. У висвітлюванні воєнних подій в Україні Володимиру допомагає життєвий досвід – 18 років жив в Ізраїлі та працював на місцевому телебаченні. І зараз ведучий є голосом України в Ізраїлі, адже практично щоденно спілкується зі своїми тамтешніми колегами.

«Якщо говорити про громадян Ізраїлю, то здебільшого вони налаштовані проукраїнськи. Насправді, дуже легко бути проукраїнським, адже ти просто займаєш сторону правди. До того ж ізраїльтяни не з чуток знають про російську зброю і те, що несе з собою “рускій мір”. Ракети “Град”, якими обстрілюють ізраїльські міста, – російського виробництва. І вони надаються різноманітним терористичним угрупуванням саме російською стороною».

Володимир Рабчун в Ізраїлі, поміж іншим, працював воєнкором півтора року. Тому у нього є безпосередній досвід участі у військових конфліктах:

«Під час чергової ескалації із Сектором Гази доводилося бути на прилеглих територіях. Найгірше, що запамʼятав, – падіння ворожої ракети “Кассам” на асфальт буквально у 200 метрах від мене. Після приземлення вона ще декілька сотень метрів по інерції рухалась. Добре, що всі цілі. Або ж так само неподалік від мене “Кассам” зруйнував новобудову. Чув, як тріщить бетон».

У Бар-Іланському університеті, де Рабчун вивчав політологію, міжнародні відносини, стратегію та державну безпеку, на одному з курсів їм пояснювали значення, яке у перекладі означає “скажена держава”. З такою неможливо домовитися, адже вона не керується здоровим глуздом. Коли викладач наводив приклади скажених держав, у списку була і росія.

Найважчим зараз для ведучого є неможливість бути з рідними та постійне хвилювання за них. Наприклад, мама Володимира є лікаркою і досі працює в одній з лікарень Житомира.

«Мама і нині продовжує свою роботу в посиленому режимі. Постійні чергування. Під час березневого бомбардування Житомира вона перебувала в лікарні. Тоді зателефонував їй по відеозв’язку і зрозумів, що мама дещо емоційніша, ніж зазвичай. Уточнюючи деталі, почув наступне: “Неподалік від нас російський літак скинув бомбу. В одному з відділень повилітали шибки і ми ударну хвилю відчули на собі. Проте вже все гаразд. Зараз тиск нормалізується і за кілька хвилин повертаюсь до роботи».