«Мова має значення» - ОКСАНА КОЛЬГОФЕР

«Мова має значення. Толерантність у військовий час ні до чого. Розмовляти українською – це чітко заявляти свою позицію» - ОКСАНА КОЛЬГОФЕР

Останнім часом у соціальних мережах широко обговорюється питання значення мови, бажання і можливостей переходити на українську тих, хто усе життя спілкувався російською.

За словами Оксани КОЛЬГОФЕР з 16 липня 2022 року на всіх сайтах та сторінках в соціальних мережах суб’єктів, зареєстрованих в Україні, має з’явитися україномовна версія, яка буде завантажуватися за замовчуванням для користувачів в Україні. При цьому, українська версія сайту може існувати поряд з іншими мовними версіями сайту, але містити не менший обсяг контенту.

Оксана КОЛЬГОФЕР каже, що з цього часу будь-який товар, на якому встановлено комп’ютерну програму, повинен бути з україномовним інтерфейсом, незалежно від того чи використовується електронний екран, чи інтерфейс має вигляд панелі керування із звичайними кнопками.

Не може не радувати те, що законодавець на нормативному рівні передбачив необхідність використання української мови, оскільки це дасть змогу чинити більший спротив мовним фейкам та створить передумови використання національної ідеї у боротьбі із ворогом.

Насправді, психологічне напруження через постійні тривоги, обстріли цивільних об’єктів, смертельні наслідки для простих громадян і наших дітей, неадекватна реакція росіян у соцмережах на дії своїх військових породжують ще більшу ненависть та бажання викорінити із оточення і побуту все, що може нагадувати про ворога.

«Мова – це код нації. Українська нація завжди потерпала від того, що за українську мову утискали, переслідували, морили голодом, садили у тюрми, через неї катували і вбивали, розстрілювали, намагалися викорінити і повністю знищити. Але це нікому не вдалося зробити» - каже Оксана КОЛЬГОФЕР.

Все розпочалося із 1720 року, коли Петро І заборонив друкувати книги українською, російська церква вилучала їх у населення, потім було зруйновано Запорізьку Січ і закривались українські школи при полкових козацьких канцеляріях.

У 1863 року вчергове наказом міністра Валуєва було заборонено видання книг українською, а 1876 року цар Олександр ІІ своїм указом навіть ноти українських пісень заборонив друкувати. Вже у 1884 році царська влада закрила усі українські театри, а 1908 року уся культурна і освітня діяльність в УКРАЇНІ була визнана царським урядом росії шкідливою.

Про утиски в радянські часи й годі казати. До нині ми відчуваємо наслідки зомбування населення та навіювання нам комплексів про меншовартість та другосортність, в т.ч. й щодо мови.

На думку засновниці БО «Фонд родини Кольгофер» Оксани КОЛЬГОФЕР, у реаліях війни росії проти України, коли десятки тисяч ні у чому невинних громадян втратили життя, своїх дітей та близьких людей, сотні тисяч розлучились із рідними на невизначений час, не припиняються постійні безглузді обстріли цивільних об’єктів та населення, розмовляти мовою ворога – це підтримувати дії ворога.

Звичайно, можуть бути поодинокі випадки часткового нерозуміння один одного, ми ж гуманна нація, але якщо ти живеш у цій державі, вважаєш себе громадянином України – ти повинен зробити все, аби вивчити українську мову.

Оксана КОЛЬГОФЕР не розуміє, як можна використовувати мову агресора у діловому житті, а навпаки - виступає за те, щоб при необхідності бізнес-середовище переходило на англійську мову. Борис Джонсон, як прем’єр-міністр країни союзника України, один з перших підтримав нашу державу в боротьбі із агресором не на словах, а на ділі. Велика Британія допомогла зі зброєю, чим сприяла можливості відстоювати незалежність України. Джо Байден, президент Сполучених Штатів Америки, підписавши ленд-ліз для України зробив можливим неможливе – виділення величезної військової допомоги нашій державі для перемоги над ворогом. А українці, використовуючи англійську у спілкуванні із бізнес-партнерами, в тому числі, висловлять свою повагу дружнім країнам.

«Обстріл рідного моєму серцю міста Вінниці, у білий день, коли в центральній частині вирує життя, сотні людей у повсякденній метушні ходять вулицями, припарковуються поряд із торговим центром, отримують медичні послуги, живуть нормальним цивільним життям – це терористичний акт!» - каже Оксана КОЛЬГОФЕР.

Саме тому ми повинні боронити нашу державу на усіх фронтах, не виключенням є й мовний фронт. Українська має бути повсякчас в душі, в серці, в думках і у щоденному спілкуванні.