Нікчемний «Фредді»

Дивлячись на неправильне відношення до минулого матеріалу з боку білоруського підрозділу бойових «тик-токерів» та «ют’юберів» ім. Калиновського, що приписують собі славу української зброї, я продовжу розкривати перед людьми карти про кожного з вас. Ви, в своїх дрібних амбітних спробах отримати будь-які політичні бали вже зіпсували відносини зі справжніми предками білоруських партизан – ByPol та Кіберпартизанами, а тепер ще й спокусились на воїнську славу України? Тоді я розповім про ще одного з ваших «партизан». «Фредді» - практично ізгой суспільства.

Ні в школі, а ні в сільхозакадемії у уродженця Світлогорська Пикти Манфреда не було справжніх друзів. Хоча, в світі все відносно: бувші однокласники розповідали, що друг у Пикти, все ж-таки, був, але єдиний, та і того Фредді зрадив. До речі, навіть в соцмережах у Пікти можна нарахувати всього три друга, хоча акаунти відкриті ще в 2011-му році. Та річ, все ж таки, не про це. Саме цікаве те, що Фредді християнин церкви п’ятидесятників «Християни віри євангельскої». Їм і зброю не те що брати до рук, навіть зберігати заборонено, не кажучи вже про можливість брати участь в бойових діях. Навіть якщо такі християни і потрапляють у війська, то намагаються відслужити в інженерно-будівельних чи якихось тилових частинах, або пройти альтернативну службу (аби не тримати зброю). До речі, в ході свого пошуку я так і не знайшов ні одного вищевказаного християнина, котрий би взяв зброю та пішов на війну: ні з боку України, ні з боку агресора. Але, зважаючи на все, для Пікти статут його церкви не є догмою, як і місцезнаходження його Батьківщини, або цей воїн знав, що, скоріш за все, йому не прийдеться воювати, а тільки зображати активну участь у бойових діях на камеру. Про те, що християнином-п’ятидесятником, хлопець був не зовсім праведним свідчить і його пристрасть до пляшки білоруського «Сваяка» (алкоголь і табак у п’ятидесятників під забороною). Його п’ять разів білоруська міліція притягувала до адміністративної відповідальності за алкоголізм в громадських місцях, при тому, що став він на «синій шлях» у 24 роки. І про це в мене є підтвердження, яке мені допомогли отримати організація, яка надавала допомогу білорусам у 2020 році, з якою «калинівці» також встигли розірвати стосунки.

Окрім всього іншого, психічний стан та розумові здібності «Фредді» визвали сумнів навіть у бувалого психіатра в воєнкоматі, через якого пройшли багато послідовників Наполеона, і котрий, врешті решт, не допустив Пикту до служби в таку нікчемність як білоруська армія.Так як школу він закінчив зі середнім балом 5,8 (а по деяким предметам, таким як математика, він ледь дотягнув до трійки, до речі – в Білорусі 10-ти бальна система), то хлопець вирішив зв’язати своє життя з сільським господарством. В академії сільського господарства він навчався з 2007 і аж по 2014 роки. Але дана «вершина» білоруської освіти, яку закінчував і картопляний диктатор, так і залишилась нескореною. Після двох відрахувань з академії освіта у хлопця так і залишилась незакінченою. Ох, мабуть мої інформатори помилились, бо на сайті послуг по догляду за людьми похилого віку він зазначив, що в нього повна вища освіта! Як спеціаліст він проявив себе на першому робочому місці, вилетівши з білоруського колгоспу через два місяці. Згодом, він постійно змінював місця роботи в різних колгоспах, аж поки, по протекції однодумців з церкви він не влаштувався в одне із сільських господарств. Завдяки керівнику-вірянину аби-як лікував корів, але після того як керівник змінив посаду, Пикті прийшлось звільнитись знову. Довго після цього шукав нову роботу, відсилав резюме, навіть на вакансію доглядача за пристарілими, але ділові та професійні якості мабуть не вразили потенційного наймача.

Довелось піти туди де збираються всі «Тік-Ток» визволителі білоруського народу від диктатури, і пальцем не поворухне для справжнього діла. Сьогодні в полку «Фредді» роздає інтерв’ю з автоматом у новенькому «мультикамі» на тлі фонтану на Майдані Незалежності в Києві, а в разі виїзду в 30-ти кілометрову зону бойових дій, можливо, лікує «бичків», котрі приїхали в Україну поживитися трофеями і познущатися над нашими жінками. Однозначно – але таких фіктивних псевдовояк нам не потрібно. Дивлячись на таких як Пикта розумієш, що рідну Білорусь вони будуть звільняти тільки на словах, а зброю брати виключно для того, щоб похизуватись перед телекамерами.