* Рекомендації щодо безпечного онлайн-шопінгу в інтернеті:
* купуйте та сплачуйте лише на перевірених ресурсах та переконайтеся у правильності URL-адреси необхідного сайту. Навіть найменша невідповідність може означати, що користувач потрапив на фішинговий сайт;
* надайте перевагу післяплаті, аби мінімізувати ризики шахрайського заволодіння грошима;
* не повідомляйте нікому дані своєї банківської картки (особливо CVV-код та термін дії);
* для онлайн-шопінгу краще завести окрему інтернет-картку і переказувати на неї лише суму, необхідну для оплати;
* у разі купівлі на платформі оголошень, обговорюйте деталі угоди тільки в чаті цієї платформи та не переходьте у сторонні месенджери: туди зловмисники можуть надіслати фішингові посилання.
* Шахрайська схема «Друг просить у борг у месенджері»: прості правила безпеки:
* перетелефонуйте другу за номером, який ви точно знаєте, а не за тим, що вказаний на сторінці у соцмережах. Пам’ятайте: якщо шахрай зламав сторінку, то міг змінити номер телефону в профілі;
* запитайте друга про те, що можете знати тільки ви - таке питання відразу викриє шахрая;
* напишіть спільним друзям у соцмережах і запитайте, чи не отримували вони подібних повідомлень від людини, яка просить у вас фінансову допомогу. Шахраї, як правило, одночасно роблять розсилку всім підписникам зламаної сторінки.
Окрім того, ви можете захистити свої акаунти від можливого зламу. Це можна зробити так:
* створюйте надійні, складні паролі та не використовуйте один пароль для кількох ресурсів. Пароль має містити не менше 8 символів, літери, цифри та спеціальні символи. За можливості, оновіть паролі до облікових записів та на електронних поштових скриньках;
* вмикайте двофакторну аутентифікацію всюди, де є така можливість: для входу до акаунту, крім логіну та паролю, потрібно буде ввести код-підтвердження, що приходить на телефон, електронну скриньку або у відповідний додаток;
* не переходьте за сумнівними гіперпосиланнями, навіть якщо вони надійшли від друга.
Важливо: якщо його акаунт зламали, зловмисники можуть розсилати посилання, за якими ховається вірус або фішинговий ресурс.
* «Заміна SIM-картки»: як не потрапити у пастку шахраїв
Віддалену заміну SIM-карт зловмисники застосовують для отримання доступу до фінансових номерів телефонів і подальшого привласнення грошей із ваших банківських рахунків. Як це відбувається? Вам телефонують кілька разів від імені служб таксі або різних організацій та схиляють, щоб ви перетелефонували. Далі – замовляють в оператора послугу відновлення SIM-карти, використовуючи для ідентифікації абонента номери телефону, з яких раніше телефонували. Інколи зловмисники навіть перераховують незначні суми коштів на ваш мобільний рахунок, аби точно знати дату останнього поповнення рахунку. Якщо ви помітили підозрілі ознаки, негайно повідомте про це оператора стільникового зв’язку.
Аби захиститися від таких шахрайських схем, варто дотримуватися таких рекомендацій:
* забороніть віддалену заміну SIM-картки або перейдіть на контрактне обслуговування у мобільного оператора;
* використовуйте лише офіційний застосунок свого банку; - регулярно переглядайте історію транзакцій;
* не проводьте платіжні операції з чужих пристроїв. Ще раз нагадуємо, яку інформацію не можна передавати стороннім:
* PIN-код, CVV та термін дії банківської картки;
* коди з SMS, що можуть використовуватися для підтвердження транзакцій;
* пароль від онлайн-банкінгу або коди із SMS від оператора Для платежів в Інтернеті краще мати окрему картку із встановленими лімітами на оплату.
* Проєкт «MRIYA», який протидіє російським окупантам у медіапросторі.
Його метою є забезпечення кібербезпеки, виявлення та припинення діяльності кіберзлочинців, а також інформування громадськості про російську пропаганду та методи її поширення. Основна мета – знищення російських осередків в інтернеті, зменшення рівня кібербулінгу та цькування, протидія наркотикам та шахрайству, просвіта населення щодо інформаційної безпеки, залучення та мотивація громадян до активної громадської позиції. У проєкту є офіційний сайт, а також декілька окремих ініціатив:
* Бот «StopRussia|MRIYA» – приймає інформацію про фейкові ресурси, котрі перевіряються нашими модераторами та відправляються на блокування небайдужим громадянам;
* Канал «StopRussia|MRIYA» – спільнота небайдужих українців, котрі блокують та протидіють російській агресії в Інтернеті. Канал - це головна інструкція щодо блокування;
* Бот «Народний месник» – виявили техніку окупанта, його поплічників, мітки, нерозірвані снаряди або випадки мародерства? Чи маєте камери зовнішнього відеоспостереження, де перебувають окупати? Надайте правоохоронцям через бот;
* Сервіс «MRIYA Automatic» – безкоштовний автоматизований сервіс для боротьби з російською пропагандою;
* Гра «Котяцький драйв».
Не дайте шансу шахраям ошукати вас!
Про це повідомили у Тернопільській міській раді
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: Міський голова Сергій Надал ...
Наступна новина: В Тернополі ряд ЗМІ ...
Современные технологии для восстановления культи зуба
Почему стоит купить Futar, материал для регистрации прикуса?
Переваги стоматологічної клініки Слален у Києві
Чому важливо вчасно звертатися до жіночого лікаря?