Бронхоспазм у дітей — чому виникає і як його лікувати

Бронхоспазм — це небезпечний стан, при якому м'язи бронхів спазмуються, штучно звужуючи їх просвіт. При цьому нормальне дихання стає неможливим, і дитина може задихнутися, якщо не допомогти їй. Найчастіше причинами спазму стає проникнення алергенів, проте на момент розвитку клінічної картини складно визначити причину. Тому лікування насамперед спрямоване на розширення бронхів. Для цього найчастіше використовується Сальбутамол та препарати на його основі – вони розслабляють м'язи і за пару хвилин розширюють просвіт дихальних шляхів так, щоб відновилося адекватне дихання. Надалі проводиться діагностика, яка дозволяє визначити етіологію стану і призначити етіотропну терапію.

Причини бронхоспазму

До найчастіших причин розвитку спазму відносять:

1. Бронхіальну астму. Це алергічне захворювання, під час якого слизова оболонка дихальних шляхів дає гіперергічну реакцію у відповідь на проникнення алергенів. Крім спазму м'язів спостерігається набряк та продукція склоподібного мокротиння, яке закупорює бронхи. При цьому виникає задишка, кашель і різке утруднення дихання. Астма — це хронічне захворювання, яке неможливо вилікувати, але можна контролювати завдяки стабільній терапії.
2. Ларингіт. При сильному запальному процесі в гортані через набряк та реактивність слизової оболонки дихальні шляхи можуть спазмуватися. Цей стан називається «несправжній круп» і часто виникає у дітей раннього віку.
3. Попадання стороннього тіла. Діти часто пробують на смак маленькі деталі конструкторів, боби або інші предмети, які при випадковому вдиханні можуть потрапити в бронхи і спричинити їх спазм.
4. Фізичне навантаження. Якщо є супутні хвороби дихальних шляхів, особливо активні ігри та фізичні вправи можуть спровокувати звуження просвіту бронхів.
5. Муковісцидоз. Це захворювання зустрічається рідко, однак у хворих малюків часто розвивається обструкція і спазм через постійну продукцію слизу.
6. Нервова перенапруга. Деякі діти, потрапляючи в стресові умови, можуть страждати від істерії, що супроводжується сильним плачем та бронхоспазмом. Такий стан трапляється рідко.

Перелічені причини не єдині, проте трапляються найчастіше. Вони вимагають різної етіотропної терапії, тому лікареві важливо провести діагностику. Після визначення етіології призначаються відповідні препарати:

1. антибіотики — при виявленні бактеріальних інфекцій, що викликають запальний процес;
2. глюкокортикоїди — при сильних алергічних захворюваннях;
3. м'які заспокійливі — якщо є істеричні неврози;
4. муколітики — для вільного відходження мокротиння.

Ця терапія повинна продовжуватись після встановлення діагнозу до повного одужання або протягом життя (наприклад, при бронхіальній астмі). Так вдається уникати повторення епізодів бронхоспазму.