Історія прогнозування погоди

Прогнозування погоди, для якого сьогодні потрібні потужні комп’ютери, наші пращури багато століть тому навчилися здійснювати без жодних технічних засобів. До цього їх спонукала необхідність отримувати сталі врожаї та упорядковувати інші життєві процеси, результати яких залежали від погодних умов. Цікаво дізнатися, як це відбувалося?

Прогноз погоди за народними прикметами

За відсутності сучасної техніки та інформаційних засобів, у давнину погоду прогнозували лише методом спостереження за різноманітними природними об’єктами та явищами:

• сонцем і місяцем;
• хмарами;
• напрямком вітру;
• кольором неба;
• рослинами;
• поведінкою тварин.

Оскільки причини погодних змін були невідомі, їм надавали містичного значення та вбачали в них владу божественних сил. В результаті, у Китаї, Єгипті, Греції та інших давніх високорозвинених цивілізаціях з’явилися шамани, жреці й чарівники, які передбачали погоду за рухом небесних тіл і запевняли, що можуть керувати синоптичними явищами. Той період метеорологічних досліджень отримав назву астрометеорологія.

За часів Платона дані спостережень за погодою фіксували у таблицях і користувалися ними для прогнозування на майбутнє. Особливе значення мала прогнозована погода не лише для аграрного сектору, а й для мореплавства.

Прикмети й повір’я, пов’язані з погодою, передавалися через покоління та дійшли до нашого часу, адже довгий час мали неабияке практичне значення для виживання й добробуту людей. Проте в еру технічного прогресу вони стали, швидше, фольклором та історичною цінністю, ніж прогнозом погоди.

Джерела сучасних синоптичних прогнозів

Розуміння механізмів формування клімату прийшло до людства у другій половині XIX ст., і лише тоді змінилися підходи до прогнозування погодних явищ. Коли стало зрозуміло, що повітряні маси, відповідальні за погоду, формуються переважно у верхніх шарах атмосфери, люди почали вивчати всю її товщу, а метеорологія досягла етапу бурхливого розвитку.

Особливого значення для метеопрогнозування набула математика. Вперше за її допомогою прогноз погоди було складено у 1922 р., а з часом математичні розрахунки дали змогу вивести передбачення погоди на якісно новий рівень за точністю.

Сьогодні погода Ужгорода та інших міст в Україні чи будь-де у світі доступна кожному завдяки інтернету. А прогнозувати її на день, тиждень чи місяць синоптикам допомагають не лише візуальні спостереження, а й метеозонди, штучні супутники, суперкомп’ютери та нейромережі. Тому майбутнє обіцяє ще точніші прогнози погоди для підвищення якості нашого життя.