За повідомленням, нові сухпайки будуть враховувати релігійні, медичні та етичні потреби військових – зокрема, до них увійдуть рослинні, кошерні та халяльні продукти.
Відомство анонсує, що нові сухпайки стануть доступними з грудня 2024 року, коли завершиться процес розробки та затвердження асортименту.
«Ми прагнемо створити умови, в яких кожен захисник України почуватиметься комфортно і впевнено. Знаємо, що багато наших військових дотримуються різних релігійних традицій або мають особливі дієтичні потреби, тому ми активно співпрацюємо з релігійними громадами та експертами в галузі харчування. Ми також розуміємо важливість етичного вибору, тому рослинні сухпайки стануть важливою частиною нашої нової стратегії», – йдеться в коментарі заступника міністра оборони України Дмитро Кліменков.
Читайте також: Міноборони: ЗСУ не отримали гуманітарну допомогу на понад 170 мільйонів гривень
За словами директорки з управління портфелем проєктів ДОТ Галини Літош, рішення пов'язане з бажанням наблизитися до стандартів Євросоюзу й НАТО «в питанні поваги до вибору людини у її вподобаннях».
Державний оператор тилу спільно з міністерством провели консультації з представниками Православної церкви України, Української греко-католицької церкви, ісламських та юдейських громад, а зоозахисниками та представниками ринку.
Учасники зустрічі домовилися надати свої напрацювання, зауваження, рекомендації та розроблені варіанти раціонів профільному департаменту Міноборони. ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Міноборони запустило платформу ПартнерMOD, щоб залучати постачальників тилового майна для ЗСУ
Про це повідомляє Радіо Свобода. http://www.radiosvoboda.org
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: Командування повідомляє про ...
Наступна новина: У Тернополі триває акція ...
Двері для тваринницьких ферм
Основные преимущества клиники Шиба в Израиле
Теплі килимки для ванної кімнати: огляд функціональних та безпечних моделей
Різні види молока: пастеризоване, ультрапастеризоване та сироватка
Сравнение процедур лазерного лечения в разных странах, чтобы показать уникальные особенности местных методик