Як у періоди невизначеності повернутися до своїх справжніх бажань

Мистецтво часто обирає момент для свого повернення в наше життя. Для української художниці Нелі Марчук цей момент настав у 2020 році, коли під час карантину з’явився простір для роздумів і можливість побачити шлях, який залишився десь у далекому дитинстві. Малювання, яке свого часу було для неї великою мрією, знову постукало в її двері. І з того часу пензель та полотно стали для Нелі не просто хобі, а способом віднайти і виразити себе.

Дитячі мрії та перші кроки

З самого дитинства Неля Марчук знала, що хоче стати художницею. Ще в юному віці вона почала навчатися у художній школі, де її талант помітили та підтримали, що лише зміцнило її бажання. Її роботи навіть відібрали для німецького альбому, який представляв творчі роботи учнів, і цей успіх став для Нелі підтвердженням, що вона рухається у правильному напрямку. Але як це часто буває, життя внесло свої корективи: шлюб, народження сина, відповідальність за сім'ю — усе це відвело її далеко від мистецтва.

Незважаючи на це, Неля не повністю втратила зв’язок із творчістю: працювала майстром, виготовляючи картини з бурштину. Ця робота дозволяла їй створювати красу і приносила радість, хоча і не була тим глибоким самовираженням, яке могло б зцілити її душу.

Карантин як точка повернення

З початком карантину у 2020 році життя Нелі, як і для багатьох інших, раптово зупинилося. Пандемія змусила залишитися вдома, і в тиші з’явився час для роздумів. Внутрішній голос, який закликав її повернутися до малювання, ставав дедалі гучнішим. Пензель та фарби стали для Нелі не просто способом згаяти час, а глибокою потребою, своєрідною терапією, яка допомагала боротися зі страхом і невизначеністю.

Відтоді мистецтво стало для неї частиною щоденного життя. Її картини — це не просто зображення, а роздуми, мрії та емоції, які вона переносить на полотно. Малювання стало своєрідною перепоною на шляху до ночі, смутку та тривоги. З кожним новим полотном Неля знаходила спокій і рівновагу, а творчість стала невід’ємною частиною її особистості.

Участь у проектах Art Fine Nation: «Намалюй мені вірш» та «Крилата Свобода»

Неля Марчук не обмежилася лише створенням картин для себе. Її талант та нова енергія привели її до участі в культурних проектах української мистецької агенції Art Fine Nation. Одним із таких проектів став «Намалюй мені вірш на поезію Ліни Костенко». Натхненна поетичними рядками Ліни Костенко, Неля створила твір, у якому поєдналися її особисті переживання та глибока вдячність до української культури. Мистецький проект дав їй можливість не лише виразити своє бачення поезії, а й долучитися до колективного процесу творення, що об’єднував художників, які знову і знову звертаються до поетичної спадщини України.

Ще одним важливим проектом став «Крилата Свобода», в якому Неля розкрила свої почуття свободи та прагнення до внутрішньої сили. В її картинах проявилися мотиви польоту, простору та легкості, які символізують свободу і відродження. Цей проект дав Нелі змогу поділитися своїм баченням свободи в умовах, коли Україна бореться за своє право на існування. Через такі роботи Неля Марчук передає глядачам свій оптимізм, незламність і віру в силу мистецтва як символу стійкості.

Творчість, що рятує

Сьогодні для Нелі Марчук творчість — це більше, ніж спосіб проведення часу. Це її зброя проти смутку і тривоги, шлях до внутрішньої гармонії, можливість говорити з глядачами через свої полотна. Вона вірить, що кожна картина несе енергію художника, і тому для створення мистецтва важливо оточувати себе світлом, чистотою та красою, навіть якщо їх доводиться шукати всередині себе.

 
Історія Нелі — це приклад того, як у часи невизначеності ми можемо віднайти себе і свої справжні прагнення. Мистецтво повернулося в її життя тоді, коли це було найбільш потрібно. І тепер, через свої картини, вона віддає світу те світло, яке знайшла в собі під час найтемніших часів.

Подивитися творчість Нелі Марчук можна на її сторінці в Instagram @marchnelja  а також можна зв’язатись з авторкою, написавши їй листа meganelja@ukr.net