Одноразовий посуд (www.simi.kiev.ua/uk/odnorazovyy-posud) сьогодні продається скрізь, від супермаркетів до інтернет-магазинів. Він широко використовується в закладах швидкого харчування, на пікніках у парках, нарадах в офісах і навіть у нас вдома. Однак за цю зручність ми платимо високу ціну - забруднення природи та загрозу здоров'ю живих істот.
Так, за відомостями ООН, щороку по світу виробляється понад 300 мільйонів тонн відходів у вигляді пластику, і значна їхня частина припадає саме на одноразовий посуд. Пластик розкладається довгими роками, розпадаючись на дрібні частинки - мікропластик, який проникає у воду, ґрунт і повітря. Тварини нерідко приймають пластикове сміття за їжу, що призводить до їхньої загибелі. Мікропластик, потрапляючи харчовим ланцюжком, потрапляє і в організм людини, а його вплив на здоров'я ще до кінця не вивчено.
Як виробляється одноразовий посуд?
Основні матеріали для виробництва одноразового посуду - це пластик (поліпропілен, полістирол), папір і пінополістирол. Для виготовлення пластикового посуду використовують гранули пластику, отримані шляхом переробки нафти або природного газу. Гранули розплавляють і під тиском впорскують у форми потрібної конфігурації. Після застигання готові вироби витягують із форм, упаковують і відправляють споживачам.
Процес виробництва паперового посуду починається з варіння целюлози, одержуваної з деревини. Целюлоза змішується з водою та іншими компонентами до отримання однорідної маси, яка потім пресується і сушиться. Готові листи розрізають і формують у потрібні вироби.
Також при виготовленні таких виробів часто використовують пінополістирол (стирофом). Це легкий і дешевий матеріал, широко використовуваний для виробництва одноразових стаканчиків і контейнерів. Він отримується шляхом спінювання полістиролу гарячою парою. Готовий пінополістирол формується у вироби методом термоформування.
Як виробники можуть знизити вплив одноразового посуду на екологію?
Сьогодні одноразовий посуд намагаються виробляти з природних матеріалів, які не так негативно впливають на навколишнє середовище. Так, все частіше на полицях магазинів можна зустріти вироби з біопластику. Це пластмаси, отримані з відновлюваної рослинної сировини, наприклад, кукурудзи, цукрової тростини, картопляного і кукурудзяного крохмалю.
Вони біорозкладні під впливом мікроорганізмів і компостуються в промислових умовах. Однак важливо зазначити, що біорозкладність біопластиків сильно залежить від умов довкілля і в разі потрапляння на звалища вони можуть поводитися як звичайний пластик.
Посуд із пальмового листя, пшеничної соломи, бамбука, кокосової шкаралупи, цукрового очерету не тільки біорозкладний, а й не містить токсичних речовин. Наприклад, під час виробництва посуду з пальмового листя використовують опале листя, яке пресують за високої температури без додавання хімікатів.
Також останнім часом вчені розробляють посуд із незвичайних матеріалів, куди входять відходи харчових виробництв (яблучна макуха, кавова гуща), водорості, грибний міцелій. Цей посуд повністю розкладається в природних умовах і навіть може слугувати добривом для рослин.
Для збереження природи сучасні компанії прагнуть знизити споживання ресурсів і енергії, використовувати поновлювані джерела енергії, скорочувати викиди та відходи. Наприклад, під час виробництва паперового посуду дедалі частіше використовують вторинну сировину і застосовують безводні технології, що дають змогу економити воду.