Приватизація без інвестора: чому аукціон із продажу "Укрбуду" став сигналом тривоги для держави

Приватизація без інвестора: чому аукціон із продажу "Укрбуду" став сигналом тривоги для держави

Вісімсот п’ять мільйонів гривень — така сума прозвучала 18 червня як переможна ставка на приватизаційному аукціоні з продажу ДАТ "Укрбуд". Переможцем стала компанія "Петро Ойл Енд Кемікалс", яка запропонувала утричі більше за стартову ціну. За п’ять днів усе було скасовано. Без публічних пояснень. Без можливості апеляції. Без гарантії, що інвестору в Україні щось гарантовано.

Цей кейс — не просто чергова невдала історія з приватизацією. Це — дзеркало інституційної крихкості. І дзвінок, який має почути не тільки ринок, а й держава.

Формально — прозоро. Фактично — вибірково

Аукціон із продажу 100% акцій "Укрбуду" проводився відкрито. Заявилися двоє учасників. Один із них — "Петро Ойл Енд Кемікалс", що входить до GIG Holding — міжнародної інвестиційної групи, яка має понад 7 років досвіду роботи в Україні. У її портфелі — концесія Херсонського морського порту, участь в Американському університеті в Києві, контроль над фармкомпанією "Індар".

Акціонер GIG Holding Давид Бежуашвілі — бізнесмен Грузії. Сумарно, за його словами, компанія вже вклала в Україну понад $30 млн і планує збільшити портфель до $100 млн. Із огляду на повномасштабну війну, це виглядає не як бізнесова спекуляція, а як демонстрація довіри.

Після завершення торгів компанія сплатила гарантійний внесок (майже $500 тис), отримала протокол про перемогу. І — несподівано — дізналася, що результати аукціону скасовані.

Підстава: службова записка, в якій нібито йдеться про "зв’язки з підсанкційними особами". Якими саме — не сказано. Документ має гриф ДСК ("для службового користування"). Доказів не надано. Публічного слухання не було.

Другий номер із тінню на біографії

Після дискваліфікації GIG Holding переможцем став інший учасник — ТОВ "Техно-онлайн". За даними медіа, структура пов’язана з колишнім народним депутатом Максимом Микитасем (фігурантом розслідувань НАБУ) та росіянином Сергієм Кіяшком — колишнім топменеджером підприємства, що постачає техніку російським військовим.

Виникає запитання: чому звинувачення без доказів — достатня підстава для виключення однієї компанії, але відкриті публічні зв’язки не стали перешкодою для іншої?

Юридична і політична площини

У GIG Holding заявили, що оскаржуватимуть дії Фонду державного майна в суді, а також звертатимуться до СБУ, НАБУ та Генпрокуратури. У компанії наголошують: ситуація суперечить принципу юридичної визначеності й підриває інвестпривабливість країни.

«Ми повірили в Україну. Ми прийшли з інвестиціями, а натомість отримали дискваліфікацію без пояснень», — коментує директор українського офісу GIG Holding Іраклій Катамадзе.

Чи є система — чи це знову ручний режим?

Формально у Фонду була підстава діяти згідно з внутрішніми процедурами. Але суть проблеми глибша. Якщо "внутрішній документ" із незрозумілим змістом дозволяє анулювати міжнародний контракт — ми повертаємося до моделі, де інвестор не захищений не лише від рейдерства, а й від рішень самої держави.

Скасування аукціону — це не просто втрата $500 тис. для компанії. Це удар по довірі. І тест на справжність реформ. Якщо сьогодні в Римі українські чиновники говоритимуть про інвестиції, про прозорість і верховенство права — їм доведеться відповісти на просте запитання:

Чому переможець не захищений, якщо дотримався усіх правил?

І чи може бізнес в Україні бути впевнений, що завтра його не викреслять із системи одним "службовим" рядком?