Михайло Зборовський: як IT-індустрія прискорює вигорання

Сучасна IT-індустрія переживає стрімке зростання, пропонуючи гнучкі графіки, надсучасні офіси й високі зарплати. Але за фасадом "кращих умов" часто ховаються проблеми, які посилюють хронічне емоційне виснаження працівників. Експерт зі стратегічного розвитку iGaming-продуктів Михайло Зборовський звертає увагу на те, як цифрові компанії поступово формують середовище, в якому особисте «я» втрачає значення. Аналіз реальних кейсів демонструє, як інновації можуть стати каталізатором вигорання.

Новий стандарт ефективності: без права на помилку

IT-компанії часто ставлять високі вимоги до результативності, створюючи образ "ідеального співробітника", який завжди на зв’язку, реагує миттєво та не скаржиться на втому. Це не просто очікування — це новий корпоративний стандарт, який непомітно проникає у свідомість. Експерт зазначає, що такий підхід змінює поведінкові моделі людей: працівники вчаться ігнорувати власні сигнали виснаження.

Головні чинники, які прискорюють вигорання:

• Постійна доступність через месенджери, таск-трекери, корпоративні чати.
•  Робота поза межами робочого часу — "ще один спринт до дедлайну".
•  Продуктивність як основна цінність, а не креативність чи гнучкість.
•  Відсутність внутрішнього ресурсу для відновлення — робота не закінчується ніколи.

Віддалена робота, гнучкий графік і відсутність офісу здаються зручністю, але часто призводять до того, що робочий день не має чітких рамок. У підсумку ми отримуємо працівника, який існує в режимі постійного «функціонування», втрачаючи зв’язок із собою.

Сигнали, які не варто ігнорувати

Михайло Зборовський наголошує: вигорання починається тихо. Перші дзвіночки — це не бажання відмовитись від завдань, а втрата емоційного зв’язку з ними. Людина ніби фізично присутня, але ментально — поза контекстом. Вона не ставить питань, не шукає сенсу в завданні, не бачить цілі в результаті. Типові симптоми вигорання:

1. Відсутність інтересу до нових проєктів або технологій.
2.  Відчуття автоматизованості у виконанні задач.
3.  Часті конфлікти між внутрішніми цінностями та зовнішніми вимогами.
4. Прагнення ізолюватися від колективу або компанії загалом.

Відсутність відпочинку може вплинути на нездатність "вийти з ролі", яка була нав’язана. Саме так формується внутрішній розрив: людина продовжує працювати, але вже не відчуває, навіщо. Ігнорування цих сигналів призводить до того, що працівник працює «на автопілоті», і з кожним днем втрачає мотивацію.