Денис Костржевський: Фінансування авіаційної галузі — головне питання після війни

Коли 24 лютого 2022 року Україна закрила своє небо для цивільної авіації, це стало однією з найболючіших, але неминучих рішень воєнного часу. Зупинилися рейси, спорожніли термінали, а тисячі працівників авіаційної галузі опинилися у невизначеності. Та попит на польоти не зник — він просто змістився за кордон.

Про це детально пише Денис Костржевський, голова Ради директорів Міжнародного аеропорту «Київ» і експерт у сфері державно-приватного партнерства, у своїй аналітичній статті «Небо мовчить, але не назавжди: як Україні готуватися до повернення авіації».
Його висновки чіткі: поки Україна вимушено тримає авіапростір закритим, сусідні держави не просто заповнили вакуум — вони створили нову карту повітряних маршрутів Європи.

Українські пасажири — новий ресурс для сусідів

Польський Ряшів, румунські Ясси, молдовський Кишинів — це вже не периферійні аеропорти, а нові центри тяжіння. За даними, наведеними Костржевським, Ряшів зріс із 255 тисяч пасажирів у 2021 році до понад 1,1 мільйона у 2024-му. Подібна динаміка в Яссах і Кишиневі, де половину пасажирів сьогодні становлять українці.

Показово, що бізнес відреагував миттєво. Wizz Air відкрив базу у Кошицях, LOT розширив рейси з Ряшева, FlyOne запустив прямі напрямки до Мілана та Берліна. Навіть українські перевізники, як-от SkyUp, продовжують роботу, перебазувавшись до європейських хабів.
Це — наочний приклад того, як ринок реагує, коли бачить стабільність, зрозумілі правила і потенціал попиту.

Фінансування: головне питання після війни

У своїй колонці Костржевський піднімає тему, яку більшість політиків воліє не зачіпати — де взяти кошти на відновлення аеропортів після війни.
Держава, зайнята масштабною відбудовою, навряд чи зможе профінансувати все самотужки. Вихід він бачить у концесійних механізмах — залученні приватних інвесторів, які готові вкладатися за умови прозорості та гарантій.

Водночас, за словами експерта, цього буде замало. «Світовий досвід показує, що відновлення стратегічної інфраструктури вимагає ширшого інструментарію», — пише він. І наводить приклади: під час пандемії COVID-19 у Європі авіація вижила завдяки поєднанню податкових пільг, державних гарантій за кредитами, спеціальних фондів і акцизів із кожного квитка.
Такі механізми — не теорія, а перевірені рішення, які дозволяють поєднати інтереси держави, бізнесу й пасажира.

Головне — почати зараз

Україні потрібно не чекати «після перемоги», а вже сьогодні будувати правову й фінансову основу для повернення до неба. Це стосується не лише технічного ремонту летовищ, а й створення умов, у яких інвестор розуміє — ризики прогнозовані, правила стабільні, держава надійний партнер.

Адже, як наголошує Денис Костржевський, питання відновлення авіації — це не лише про інфраструктуру, а про державну спроможність діяти системно.
«У світі авіації, як і в небі, головне — вчасно злетіти», — пише він. І додає: той, хто буде готовий першим, отримає не лише пасажирів, а й довіру.

Сьогодні небо мовчить. Але, як слушно зазначає Костржевський, — не назавжди.