Найважливіше відкриття, яке дозволили зробити ці знімки – пояснення природи плазмових вихорів, зумовлених так званою нестійкістю Кельвіна-Гельмгольца. Астрофізики і раніше припускали їхнє існування, але побачити їх за наявної техніки не вдавалося. Діаметр вирв – від 500 до 2000 кілометрів, що в масштабах сонця є розміром мікроскопічним. Тепер отримані їхні точні зображення.
Розжарені вихори-пастки, що обертаються, накопичують і вивільняють енергію, змінюючи магнітне поле на поверхні Сонця. Це пояснює «космічну погоду», спалахи на сонці, виникнення протуберанців та виплески сонячної енергії. Відкриття може мати і практичне значення для людства: «сонячні бурі» можуть порушувати роботу супутників та земних енергомереж. Астрофізик Девід Боболтз із Національної сонячної обсерваторії сподівається, що вивчення плазмових вихорів допоможе краще зрозуміти і зрештою навчитися передбачати «космічну погоду».
Результати дослідження опубліковані минулого тижня у провідному науковому журналі Nature.
Про це повідомляє Радіо Свобода. http://www.radiosvoboda.org
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: Електронний документообіг у ...
Електронний документообіг у BAS через FREDO: ...
Тревога без видимой причины: почему она появляется и что с ней делать
Найкраща криптобіржа з нульовими комісіями в Україні у 2026 році